Азбука — Альмужна
Ч. 25—31.
школярі в школї твердять азбуку, в пошкодований рівночасно виводить свої жалї перед учителем.
Азбука. 1. Бийте, бийте по ́абуцї! (Наг.)
Жартобливо, коли хтось замазує слїди свого лихого вчинка. Ся приповідна мала повстати ось із якої нагоди. Один богач купив зелїзний плуг, та боячи ся, щоб йому не вкрали його, велїв ковалеви на леміші вибити азбуку. По кількох днях сам коваль украв той леміш, щоб зробити з него сокиру. Він зарав усадив його в огонь. Тілько що зелїзо розпекло ся і коваль поклав його на ковало, аж тут іде богач-властивець шукаючи своєї згуби. Коваль хапає молот ї кричить своїм челядникам: „Бийте, бийте по азбуцї!" щоб затерти знак на краденім леміші.
2. Приложи ся до азбуки, будут повні кишенї і руки. (Коб.)
Наука доводить до достатку, пор. Аз. 1.
Ай-вай. 1. Ай вай, борухай, моє дочки не рухай! Моє дочки Катерички, біле лички, чорне п—ки. (Наг.)
Ай вай — з нїмецько-жидівського жаргону: au weh! (ой болить) — звичайний жидівський окрик. Приказка уживають і в иньших вападках, прим. сими словами насьміваєть ся парубок з дївки, коли вона зачеплена починає кричата або лаятись.
2. Ай вай мір, богато жовнїр: горівки пют, гроший не дают! (Луч.)
Наріканє якогось Жида-коршмаря. Уживає ся і в загальнійшім значіню, жартливо, прим. коли в хату йде богато гостий.
Але. 1. Ал́е — заїдж г—́о мале! (Наг.)
Ся поговірка належить до ряду тзв. „мудровань", яких приміри див. у показчику під словом „мудрованя". „Змудрувати кого" значить сказати якесь реченє, звичайно цинїчного характеру, але конечно до риму з остатнїм словом, на якому перший скінчив свою бесїду. Дуже часто піддає ся несьвідущому таке слово, на яке має ся вже готове „мудрованє“, прим скажи: мотика“. Хто не знає, до чого воно йдеть ся, каже: „мотика“, — а на се перший зараз додає: „Мати ти велика“. Інодї ставить ся патанє таке, що так чи сяк на него б повинна бути відповідь така, що надає ся до „змудрованя“, прим. „Чи змудрую я тебе?“ Чи запитаний відповість: „змудруєш“, чи „не змудруєш“ — усе одно він почує „до прикладу“: „Пса в г—ю поцюлюєш". Розумієть ся, що ся гра дотепу може забавляти тілько дїтей 5—10 лїтнїх. Я чував такі „мудрованя“ тілько в двох сусїднїх селах Нагуєвичах і Ясеницї Сільній дрогобицького пов. і там записана й моя коллєкцийка. Приклади таках самих язикових штучок знаходимо також у Номиса 14144, 14153—4, 14159—60, 14163.
2. Нема нїкого без „́але“ свого. (Гнїдк.) …без „але“ (Петр.) …нїчого без… (Мінч.)
Знач. нема нїкого бев хиби. Пор. Ном. 2447; Adalb. Ale; Zátur XII, 646; Wander I, 10 (Aber 33).
Альмужна. 1. Яка альмужна, такий і „отченаш". (Наг.)
Який дар, така подяка. Альмужна, з нїм. Almosen, а се з грецького έλεμοσύνη — милосердє. Пор. старохорв. За малу задушбину мало и оченаша. (Гильф. 583).
