132
132
132 Повеземо ми д краю Дунаю, Д Краю Дунаю на той бік моря. Заложимо стожок, Сподом широкий, верхом високий. Ой там у горі сивий сокіл сидит, Сивий сокіл сидит, у гору се дїївит; Дивит се, дивит, щось він там видит: Ой видит він там ой щипку-рибку. Ой щипко - рибко, комуж ти будеш? Ой будуж бо я своєму пану, Своєму пану, ґосподареньку, Ґосподареви, ґосподинонцї Тай усїй челядонцї. А за сим словом, бувай нам здоров, Віншуємо те, щістєм, здоровєм, Тай сев колєдков, З цими сьветами, многими літами, Пане ґосподарю из сего дому. Зап. у Грингвцях, 1866 р. М. Вучшський. 6 тім самім селї записав М. Бучинськнй ще два варіанти сеї колядки 1867 та 1868 р. З остатного подаю відміни: Ой рано, рано кречний пан устав, Знов далі: Гой устав, устав, три свічцї всукав, Зберемо возів я з трьох обозів, При одній свічцї сам се убирав, Повезем ми їх на тихий Дунай, При другій свічцї ноженьки взував, Накладемо стіг, як на небі ввізд, При третій свічцї коника всїдлав. Привертимо їх сивим соколом. Гой всїдлав, всїдлав, в поле поїхав. Сив сокіл сидит, в воду сї дивит. Гой там у поли Йсус Христос оре, Ой дивит, дивит, щось він там видит; о Исус Христос оре из святим Петром, Ой узрів же він щипку рибочку: А Матір Божа, їстоньки носит. Щипко рибочко, чияж ти будеш? і т. д. Далі: Зберемо женців самих молодців, А вевальничок самих дївочок. Гритвцї, 1868. Варта ще навести початок вар. Гр. Леїіня, зап. 1864 р. в Перегинську: Ой рано, рано два братя встали, 3 плужком орати на пшениченьку, Два братя встали, в поле ся брали, На пиіеничепьку та на дівоньку (!). В поле ся брали з плужком орати, А святий Юрій волоньки гонит і т. д. Е. Ой наш паноньку, господароньку, Ой вийдиж собі я на обороньку! Ходить Господь Бог по обороньцї, Парує волоньки я в три плу- [гоньки, Піде орати в чистое поле.
