262
262
262 В. Ай у містечку Зафундованім1 Ходит по ринку статечна жона, Статечна жона, бідная вдова. Ой носит ключі при праві руцї: вдин ми ключик від світличеньки, Другий ми ключик від комороньки, Третий ми ключик від райских дверий. В райскі дверенька сам Господь ходит, А коло него ангели служат, Ангели служат службоньку Божу, Слубоньку Божу за бідну вдову, За бідну вдову, за здоровленько. Службоньку служат при передочку, А бідна вдова стала в куточку, Стала в куточку та ревно плаче. Котят ся слези, як горох дрібниіі! Як у садочку пташок щебече, Так бідна вдова за мужем плаче. Ой перед хати щепка грушечка Рясно зацвила тай не зродила: Як с тої щепки цвіт оипадае, Так бідні вдові вік ся минає. А за сим словом будь нам здорова, Статечна жона, бідная вдова! Записано в Дубі, 10 липня, 1807 р. Паралелі: Я. Головацкій, Народ, пѣсни, П, ст. 50, ч. 18 154. Вдова наливає кубки. А ти дома, дома бедна удава? А нема ж бо дома, в Бога у престола, В Бога у престола кубки спольняс, Кубки спольняе медам да вином, Медам да вином, кудрявим пивом. Салодкий медок — тайна вечера, Зелене вино — Богу надабно. Да бувай здарова, бедна удава, Не сама сабою — із дєтачками,
- ) За кождою стрічкою додає ся: „Оіі дай Боже і *
