Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/39

5

У дім здоровє на челєдочку,
По двору щьистє на худобочку;
На худобочку, на роговую,
На роговую тай на дрибную.
Коли єс дома, вийди ид нам,
Вийди ид нам, подєкуй же нам,
А шо ми ко вам зколєдували,
Щєстьом, здоровйом повінчували;
Щєстьом, здоровйом, многа літами,
Многа літами тай из ґаздинеў,
Тай из ґаздинеў тай з дїточками.
Най же вам буде Биг на дорозї,
Биг на дорозї на кождім бродї,
На кождім бродї, на перевозї,
При цему двору чом веселому,
3 оцеў колєдкоў, з усеў чєлєдкоў,
А всїм посполу, шо є в сим дому.

Тепер або ґазда проси у хату, або виноси колєду, то є миску зерна, повісмо, два хлїби домашного печеня, або від перепікарки колач, и гроші. її говори: Прошу, панї береза, на колєду! Витак дєкуют за колєду.

Зап. у Жабю Магурі 1911 р. від Петра Янюка Мих. Кузьмак.

Паралєлі: В. Шухевич, Гуцульщина, ІѴ, стр. 37, ч. 3.

4. Півколядка.

Сю півколядку колядують зближаючи ся до хати. Коли колядники зближають ся до хати, тодї зачинають так колядувати:

Ит цему двору, ит веселому, Гой дай Боже!
Бо ми гостеве в сей в рик до тебе.
Ци дома, дома, наш ґосподарю?
Ой ми знаємо, шо ти є дома.

По сих словах входять на подвірє і колядують дальше:

Уставай з печі, затягай гачі,
Уставай з лавки, розмикай замки.
Пускай до хати, ни дай стояти,
На дворі мороз, стояти ни мож.

Як не пускають до хати, або як виколядують у хатї, тодї співають відходячи з подвіря:

Вид цего двора права дорога, Гой дай Боже!

і по сїм тримбітають.

Зап. В. Михайлюк, Красноїля, Косів. пов.

Паралєлі: В. Шухевич, Гуцульщина, ІѴ, стр. 40 — 41, ч. 7 — 8.

5. Господар вечеряє.

Чи є дома пан господар?
Щадрий вечир, святий вечир!^[1]
Ой я знаю, що є в дома,
Сидить собі конець стола;

---

1. Повтаряє ся по кождій стрічцї.