5
У дім здоровє на челєдочку,
По двору щьистє на худобочку;
На худобочку, на роговую,
На роговую тай на дрибную.
Коли єс дома, вийди ид нам,
Вийди ид нам, подєкуй же нам,
А шо ми ко вам зколєдували,
Щєстьом, здоровйом повінчували;
Щєстьом, здоровйом, многа літами,
Многа літами тай из ґаздинеў,
Тай из ґаздинеў тай з дїточками.
Най же вам буде Биг на дорозї,
Биг на дорозї на кождім бродї,
На кождім бродї, на перевозї,
При цему двору чом веселому,
3 оцеў колєдкоў, з усеў чєлєдкоў,
А всїм посполу, шо є в сим дому.
Тепер або ґазда проси у хату, або виноси колєду, то є миску зерна, повісмо, два хлїби домашного печеня, або від перепікарки колач, и гроші. її говори: Прошу, панї береза, на колєду! Витак дєкуют за колєду.
Зап. у Жабю Магурі 1911 р. від Петра Янюка Мих. Кузьмак.
Паралєлі: В. Шухевич, Гуцульщина, ІѴ, стр. 37, ч. 3.
Сю півколядку колядують зближаючи ся до хати. Коли колядники зближають ся до хати, тодї зачинають так колядувати:
Ит цему двору, ит веселому, Гой дай Боже!
Бо ми гостеве в сей в рик до тебе.
Ци дома, дома, наш ґосподарю?
Ой ми знаємо, шо ти є дома.
По сих словах входять на подвірє і колядують дальше:
Уставай з печі, затягай гачі,
Уставай з лавки, розмикай замки.
Пускай до хати, ни дай стояти,
На дворі мороз, стояти ни мож.
Як не пускають до хати, або як виколядують у хатї, тодї співають відходячи з подвіря:
Вид цего двора права дорога, Гой дай Боже!
і по сїм тримбітають.
Зап. В. Михайлюк, Красноїля, Косів. пов.
Паралєлі: В. Шухевич, Гуцульщина, ІѴ, стр. 40 — 41, ч. 7 — 8.
Чи є дома пан господар?
Щадрий вечир, святий вечир![1]
Ой я знаю, що є в дома,
- ↑ Повтаряє ся по кождій стрічцї.
