Багатство різних першоджерел дає можливість не тільки розширити чи уточнити подані відомості, але і визначити дальші напрямки пошуків, як для розширення поданих відомостей, так і для пошуків нових цікавих постатей та вивчення їх діяльності.
Дана робота є унікальною за своїм охопленням в часі і в просторі відомостей про народних музик, кобзарів, бандуристів, лірників усіх часів, знайшла сприятливі відгуки рецензентів і може послужити основним джерелом для створення повноцінної великої багатотомної «Кобзарської енциклопедії».
Автори роботи виносять свою щиру подяку рецензентам роботи, а також усім, хто причинився до її підготовки і видання.
Довідка про авторів
|
Жеплинський Богдан Михайлович — інженер хімік-технолог, винахідник, бандурист, дослідник кобзарського мистецтва, науковець, публіцист, громадський діяч. Народився 5.04.1929 в м. Дрогобич на Львівщині. Вчився у Львівському політехнічному інституті, де грав в інститутській капелі бандуристів (1946–1950). В 1950 — репресований і засланий в Сибір, де працював на каторжних роботах в Зирянському ліспромгоспі Томської області. Там разом з братом Романом створив капелу бандуристів каторжан. В 1956 закінчив Томський політехнічний інститут. Працював інженером на хімічних заводах в м. Пермі (Росія) та Новому Роздолі на Львівщині, ст. науковим співробітником у Львівському відділенні Інституту економіки АНУ та Інституті сірчаної промисловості у Львові. З 1994 — Голова Львівського відділення Всеукраїнської (тепер Національної) спілки кобзарів України, заслужений працівник культури України, відмінник освіти, член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, лауреат Фонду духовного відродження ім. Митрополита А. Шептицького. Учасник багатьох кобзарських з’їздів, наукових конференцій з питань кобзарства. Автор численних публікацій в наукових збірниках та часописах України, Росії, Польщі, Німеччини, Великобританії, Югославії, Канади, США та Австралії. Автор книг — Коротка історія кобзарства в Україні. — Львів: Край, 2000; Кобзарськими стежинами. — Львів, 2002; Богдан Жеплинський: біобібліографічний покажчик / уклад.: М. З. Литвин, І. В. Морозова, відп. ред. Л. В. Сніцарчук; НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. — Львів, 2011.
Дитячі роки провела в м. Новий Розділ на Львівщині. В 1967–1969 р. була учасницею дитячої капели бандуристів «Струмок» БК м. Новий Розділ. В 1979 закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю інженер хімік-технолог. В студентські роки — учасниця капелл бандуристів «Заспів» Львівського політехнічного інституту та капели бандуристів ПК «Львівхімсільгоспмаш». З 1979–1995 — інженер Львівського науково-дослідного інституту матеріалів. Займалася дослідницькою працею, має 5 авторських свідоцтв на винаходи. В 1999 здобула другу вищу освіту — викладач хімії та біології. Працювала вчителем предмету «Християнська етика». З 2000 і до сьогодні працює в Українському Католицькому Університеті референтом вечірньої форми навчання Катехитично-педагогічного інституту. В 2005 закінчила магістратуру Українського Католицького Університету, захистивши наукову працю на тему: «Кобзарство в церковнорелігійній традиції українського народу». Д .Ковальчук виступає з доповідями на наукових конференціях з проблем кобзарства. Автор книги: Ковальчук Д. Життя прожити — не поле перейти. До 80-ти річчя Богдана Жеплинського — Львів: Галицька видавнича спілка, 2009. — 40 с. |
|
