Сторінка:Жерела до історії України-Руси. Том 12. Матеріали до історії української козаччини. Том 5. Акти до хмельниччини (1648-1657) (1911).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

30

ського короля старав ся французький уряд увійти в порозумінє зі шведською королевою і дїлати спільно в хосен одного з кандидатів. Розвідавши через свого посла в Штокгольмі, що шведська королева стоїть рішучо за кандидатурою одного із братів Володислава IV, післав Мазарен 28-го липня своїм послам в Польщі приказ, щоби не допустили до вибору заграничного претендента та всїма способами обстоювали за кандидатурою обох польських королевичів. А що з їхнїх дотеперішних справоздань бачить, що Іван Казимир має більші вигляди на вибір, чим його брат Карло, тому нехай заявлять ся за Іваном Казимиром та старають ся ніяким чином недопустити його до подружа з австрійською княгинею, доручаючи йому женитьбу з якою францужанкою, або з вдовою по Володиславі IV; коли-ж би однак вигляди змінили ся та сторонники Карла мали взяти верх, нехай не пливуть против води. Для придбаня франкському впливови при виборах більшої сили мали оба посли обіцяти Польщі поміч у війнї з козаками[1]. Також на шведськім дворі поробив Мазарен стараня в хосен Івана Казимира. Шведська королева перехилювала ся зразу більше на сторону Карла; вона вважала Карла миролюбивою людиною, котра не стане безпокоїти сусїдів і шукати воєнної слави. На послуханю, яке мав Шанї в тій справі у королевої, старала ся вона відтягнути Францію від Івана Казимира, вказуючи на нестійність його характеру, та на обставину, що Іван Казимир був свого часу вязнем Франції. Однак Шанї відповів, що лїпше мати до діла з нестійною людиною, чим з таким рішучим приклонником габсбурського двору, як королевич Карло, а що до вязницї, котру перебув Іван Казимир, то він чейже не буде мати причини згадувати на сю подїю, тим більше, що там дуже чемно його обходжено[2].

Ще заки Брежі та Арпажу одержали інетрукцію Мазарена, вспів Іван Казимир перетягнути їх на свій бік. Се вдало ся йому тим лекше, що королевич Карло, як ми се вже висще замітили, мав славу непримиримого ворога всяких іновірцїв і через се не годив ся з тодїшною полїтикою Франції та хилив ся більше на сторону Габсбурґів. Маючи проте до вибору між обома братами-королевичами, станули француські посли на тім-же становиску, яке зайняв Шанї в Штакгольмі. Вже в другій поло-

  1. Vittorio Siri, Mercurio. Parigi 1672 ст. 1002—8.
  2. Linage de Vaucienne, Memoires І ст. 306—7.