44
з Хмельницьким, то се звернуло їхнї симпатії в його сторону. Чималий вплив серед польських вельможів мала вдовиця по Володиславови IV. Вона придивляла ся зразу виборчій боротьбі бездїльно, вижидаючи, по чиїм боцї буде перевага. Коли-ж у вересни сторонництво Карла зросло до сеї степени, що його вибір, здавало ся, був майже певний, навязала й Марія Людовика з ним зносини та старала ся через свого аґента розвідати, з якими намірами він носить ся в справі женитьби. Після оповіданя Лїзолї, мав сей аґент просто висказати бажанє королевої, щоби Карло, заки рішить ся на женитьбу, перше її порадив ся. На се відповів королевич, вказуючи на свій духовний стрій, що тепер про се не думає, а коли прийде на се пора, зробить так, як йому порадять заступники держави[1]. Сеся відповідь, а може й вплив француських послів та обітниця Івана Казимира одружити ся з нею, перекинули королеву в табор сього останнього. Вона почала явно виступати в хосен старшого королевича, скликувала до себе визнатних вельможів і перетягала їх на бік свого кандидата[2]. Литовська шляхта стояла збитою лавою за Іваном Казимиром та відгрожувала ся, що коли би иньший кандидат вийшов королем, вона вибере собі Івана Казимира литовським князем[3]. Багато було таких, котрі признавали Іванови Казимирови першеньство перед Карлом із-за права старшого та бояли ся, що коли його мине вибір, він хопить ся якого розпучливого способу та викличе братовбійчу війну, тим більше небезпечну, що Хмельницький підходив чим раз близше і в половинї жовтня обложив Львів[4]. В той час появили ся слухи, що Іван Казимир вже заключив договір з козаками та що гетьман обіцяв в разі його вибору перервати дальший похід та вернути на Україну[5]. Все то приєднувало Іванови Казимирови що-раз більше сторонників та перехиляло вигляди на побіду в його бік. Справозданє заграничних послів та численні „авізи“ з сього часу показують нам, як швидко і рішучо відбувала ся
- ↑ Лист Лїзолї до Ґр. Травтмансдорфа з 26 вересня, держ. Архів у Відни, Polonica.
- ↑ Pamiętniki Albrechta Radziwiłła, Poznań 1839, II, ст. 336.
- ↑ Адерсбах до елєктора 18 та 31 жовтня, Urk. u. Akt. І, ст. 312—14, 319—20.
- ↑ Справозданє Лїзолї с 24 жовтня, Акти ч. 35.
- ↑ Адербах до елєктора 18 жовтня, Говербек до того-ж 12 падолиста, Urk. u. Akt. І, ст. 312—14, 324.
