У 2001/2002 навчальному році в анкетованих закладах з архівної спеціалізації отримували освіту 1200 осіб, з них 850 – на стаціонарі. Найбільше студентів було в УМК у Торуні – 314 осіб. Найменше в Катовіцах – 42.
Проведенню навчання і змінам у моделі навчання перешкоджають передусім відсутність літератури з предмета, незадовільне комплектування бібліотек іноземною літературою та невисокий рівень знань іноземних мов не лише серед студентів, а й викладачів. Якщо до цього додати недостатню участь польських вищих навчальних закладів у реалізації міжнародних архівних програм, а також у більшості конференцій, семінарів і архівних майстерень, можна легко констатувати затримки з ознайомленням із доробком світової архівістики. Основні підручники були видані ще у 70-х роках, їх перевидання з'являються що два роки. Якщо зважити, що джерелом знань щодо застосування комп'ютерних технологій є добра, але видана ще 1994 р. праця Б. Ришевського “Проблеми комп'ютеризації архівів”, то стає зрозумілим масштаб непристосованості навчальних процесів до постійно змінюваної практики сучасного архівіста. Ці лакуни певною мірою заповнюють архівні журнали. Можливо, в недалекій перспективі виправить ситуацію запланована Генеральною дирекцією державних архівів нова видавнича серія, що складатиметься з двох циклів. Один з них слугуватиме фундаментом знань і вмінь архівіста. Другий, через часту модифікацію змісту, скеровуватиме увагу на найновіші досягнення, зокрема в галузі інформатизації.
Дещо інакше вирішує проблему, що залишається недостатньо висвітленою в навчальних планах в історичній галузі, Інститут наукової інформації та бібліотекознавства. Ця спроба гідна найближчого представлення. Тут п'ятирічну магістерську освіту розподілено на 3-річний ліценціат та 2-річне навчання на магістерці. Від 2002 р. організовано новий магістерський напрямок – “Електронна документація та її зберігання”, що передбачає підготовку фахівців для роботи в архівах державної, самоврядувальної, підприємницької адміністрацій, культурно-освітніх інституцій та в історичних архівах. Основною ідеєю навчання стали знання в галузі створення, обслуговування, доступу і зберігання електронних документів. Обов'язковим предметом є “Електронний документ”, у рамках якого розглядаються такі завдання: архіви та публічна електронна адміністрація й інформаційне суспільство; система електронного діловодства (Electronic Record Management System) – визначення, історичні і правничі поняття; електронний документ – складові, формати, цикл життя метаданих, електронна реєстрація, плинність, довготривале зберігання, стратегії міграції/конвертації; основні стандарти обміну інформацією, HTML; архівні проблеми: нагляд та зберігання; автентичність та електронний підпис; функціональні вимоги: MoReq i ISO 15489; державні реєстри. Цей цикл спирається на стислі технічні курси: “Публікація інтернетних баз даних” та “Гіпермедійні
