Перейти до вмісту

Сторінка:Журнал «Східний світ», 1927. – № 1.djvu/71

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Сучасний стан характеризують такі цифри[1]:

Здобування кам'яного вугілля
Роки Тисячі тон
1920 202
1921 61
1922 200
1923 286
1924 389
1925 500

Що до інших мінеральних скарбів Туреччини, то деяке економічне значіння має наждачне каміння, пандерміт, морська пемза, хром, лігніт.

Здобування цих копалин в Анатолії за 1910-11 рік, за даними турецької офіційної статистики („ієні істатиги“) та додатками з німецьких джерел становить такі цифри[2]:

Копалини Фунти стерлінг.
Кам'яне вугілля 354.001
Наждачне каміння 90.516
Пандерміт 75.636
Морська пемза 61.636
Хром 33.995
Лігніт 14.485

Наждачне каміння, що зосереджене у нетрах Аїдінського вілаєту, експлоатує англійська фірма. Поклади наждаку в 40 мілях від Смірни між Тире й Зокією є одні з найбільш могутніх джерел наждаку в світовому маштабі. Великою славою користуються тут поклади наждаку в околицях Аладжалі та Гюмю-Дага. Також багаті запаси є поблизу Назлі та на півдні в санджаку-Муглі[3].

Пандерміт або борацит, що використовується для виробництва оптичного скла та емалі, лежить у районі м. Пандерми в ЗО клм. на північний схід від м. Балікесрі біля

  1. Торговый Бюллетень Торгпред. СССР в Турции № 3 — 1926 г.
  2. С. Защук. — „Экономическая география Турции", стор. 159-160.
  3. С. Защук. — „Экон. геогр. Турции", 1924, стор. 175.