туманний, поверховий і навіть дає неправдиве уявлення про турецьку дійсність. І справді, коли ми розглянемо Західню частину Анатолії — „промисловий район“ — знаходимо, що дійсно таки поруч із яскраво-виявленими промисловими районами Туреччини, напр., Смірнським, Бруським, Скутарським, ми бачимо розквіт сільського господарства у районах річок Мендерес, Гедиц-чаю — це так звані інтенсивні культури — виноград, овочі, маслини, бавовна. Не кажемо вже за такий хліборобський район, як Аданський, що у І. Бутаєва без жадних застережень потрапляє до „промислового району“. Далі в середній Анатолії, для якої автор прибрав штучну назву „земледельческого района“ разом із найбільшим промисловим у всетурецькому маштабі, Зонголдакським кам'яновугільним районом (на півночі) розвинено й у досить широких межах скотарство в Ангорському районі. Хліборобство-ж у цьому районі відограє далеко не головну ролю.
Нарешті, в східній Анатолії, яку автор поспішає назвати „скотоводческим районом“, ми бачимо, що дійсно скотарські райони в Курдистані, Вірменії, Лазистані змішані з характерними хліборобськими (Ерзинджанський, Ерзерумський, Приєфратський) і навіть із цілком промисловими районами (Бафрський, Трабезондський — тютюнові фабрики).
В цілому районовувати Туреччину — надзвичайно важка річь, бо виділення окремих, характерних, економічних районів дуже ускладняється, по-перше, недорозвиненістю турецької промисловости, що часто-густо недалеко пішла від кустарництва, а по-друге, де-якими особливостями поверхні Малоазійського півострова: річ у тім, що низка річних долин, які глибоко запали серед гірських плато, ланцюгів, узгір, чергується з останніми. По яйлах (гірських лугах), таким чином, існує скотарство, а поруч у долинах зеленіють ниви, квітнуть садки й розляглися плантації. Така мішанина „земледельческих“ (нижче) з „скотоводческими“ (вище) районами панує й у Курдистані й у Арменії; також і в центральній Анатолії. Згадаємо хоча-б Центральне Ангорське Плато.
Проте, коли уважніше та детальніше розглянути сукупність ґрунтових, кліматичних, економічних умов — все-ж можна зробити висновок, що в де-якій мірі районування сучасної Туреччини можливе.
