4
О.Л. Гладстерн
Ляодунський півострів з південною віткою Хінсько-Східньої залізниці одійшов до Япанії.
1905–1907 р., надто останні два — позначилися в історії Росії надзвичайними репресіями царського уряду проти революції. А для зовнішньої політики цих років характерна свідомість уряду про свою слабкість. Числити на самостійну оборону своїх володінь на Далекому Сході не можна було, а сподіватись чиєїсь сторонньої допомоги Росія тих років в жодному разі не могла. Обставини цього періоду — потреба, з одного боку, зміцнити, з погляду російського уряду, боротьбу з революційним рухом всередині і безперечне ослаблення російської військової сили, що прийшло по 1905 році, з другого боку, примусили російський уряд ужити спеціяльних запобіжних заходів проти Далекого Сходу.
Вітте — апостол мирної політики Росії на Далекому Сході, ще перед 1905 роком був проти війни з Япанією. Після програної війни він підказав руському урядові нові кроки, новий курс Далеко-Східньої політики. Росія йде на угоду з Япанією і оформлює її 30 липня 1907 р. В цій угоді говориться покищо тільки про оборону status quo на Далекому Сході, про оборону того становища, яке створив Портсмутський договір. Російський уряд непевний, що Япанія не має дальших аґресивних намірів, уважав за найкращий спосіб оборони — увійти в союз з тією самою державою, від якої чекав нападу. Крім того, рос. уряд готувався до аґресивних кроків на Близькому Сході (Босфор, Дарданели) і через те він ладен був „урегулювати“ справи в інших місцях в Азії.
1907 року формального союзу з Япанією та її союзником, Англією, ще нема. Є тільки, висловлюючись мовою, що здобула згодом право громадянства в міжнародній політиці, „сердечна згода“.
Вже року 1910-го уложено між Росією і Япанією нову угоду[1]. Пізніше, після жовтня 1917 року, коли були опубліковані дані архівів російського міністерства чужоземних справ, ми дізналися, що російсько-япанські угоди мали за собою певні військові конвенції. Але 1910 року офіціяльно оголошена угода просто стверджує угоду 1907 року трохи категоричніше. В угоді говориться про можливі погрози від третьої держави і про те, що обидві рядні дер-
- ↑ Про першу американську спробу „інтернаціоналізувати“ ХСЗ у 1909 році мова нижче у розділі „ХСЗ та американський імперіялізм“.
