Сторінка:Журнал «Східний світ», 1930. – № 1–2 (10-11).djvu/242

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

салтана, поки не одержали дозволу, без якого посольства далі не пропускали. На 20 червня були в Шеврані (район сучасної Куби), де довелося залишитися на 3 дні через прийом у дербентського Байрам-салтана, що знаходився там. Звідси почалася гірська, але, очевидно, не дуже важка й не дуже довга частина (всього 3 дні) шляху — до Шемахи, де за це чекала нова й найдовша затримка — на 26 день через суперечки з місцевим володарем Арап-ханом, що не хотів пропустити далі посольство, не мавши особливого шахського на це розпорядження. Із Шемахи посольство вибралося лише 23 червня. Далі його шлях ішов через Залам—Сабур, Хачьмас і Щеку (теперішня Нуха). В серпні воно було на кахетинському кордоні, підійшовши таким чином до Кахетії з півдня. За час свого перебування в Кахетії посольство побувало по всіх головних центрах Кахетії.

Запобігливі заходи, яких вжито, виряджаючи це посольство, таким чином, були марні. Повертаючи з Кахетії, Митецький і його почет знову перетерпіли багато в Шемасі, звідки ледве що вибралися живими. З труднощами діставшися з Шемахи до найближчої пристані на Каспійському морі, посольство не наважилося йти далі сухим шляхом і повернулося морем у Астрахань. (Посольство князя Митецького…, стор. 105–123, 155–182).

Порівнюючи цей шлях з відомим уже нам шляхом XVI сторіччя, можна легко зробити такий висновок. За природних умов цей шлях, який, до речі сказати, Москва вже знала через свої торговельні і політичні взаємини з Персією, був безумовно вигідніший ніж перший. Дорога йшла майже весь час низиною; незначний гірський перегін Шевран—Шемаха великих труднощів, видимо, не уявляв, за Шемахою виходили на битий шлях з Персії до Грузії. Звідси довші денні переходи і тому швидше пересування: посольство князя Митецького ішло цим удвоє довшим шляхом, ніж шляхом XVI сторіччя, власно стільки же днів, скільки треба було пересуватися цим останнім — 25 днів. А проте цей шлях, за політичних умов, мав більше ризку, труднощів і затримок. Просуваючись цим шляхом, князь Митецький витратив 50 день на непередбачені затримки, через що весь його марш від Тереку до південного кордону Кахетії розтягнувся на два з половиною місяці.

Особливий інтерес щодо маршрутів уявляють обидва вищеназвані посольства до Західньої Грузії. Посольство Єлчина і Захар'єва було відповіддю на прибуле в 1636 р.