в Москву перше посольство від владаря Мінгрелії, князя Левана I Дадіяні. Великих політичних наслідків посольство Єлчіна не мало. Посольство Толочанова та Ієвлева до Імеретії було в прямому зв'язку з переговорами Москви з Теймуразом кахетинським, до яких було притягнуто і імеретинського царя Александра II. І Імеретія і особливо Мінгрелія були для Москви XVII сторіччя terra incognita; тим більш було інтересно зібрати про них достатні відомості. І тому й тому посольству надавалося після того, як вони прибудуть на Терек, вільно вибирати дальший шлях. Обидва ці посольства піднялися Тереком вгору значно далі ніж їхні попередники, що звертали завше в Сунжу, і пройшли приблизно до того місця, де Терек, що тече від Кавказьких гір на північ, круто повертає на схід. Далі вони проходили сучасну Велику Кабарду і підійшли таким чином до найтруднішої ділянки шляху через Кавказький кряж — до його головного снігового масиву від Ельбрусу на північному заході до Алай-хоха на південному сході.
Їм довелося переходити кряж через льодовики і високі гірські перевали, до нині приступні лише протягом кількох літніх місяців для пішоходного і в найкращому випадкові легкого руху з в'ючаками.
Єлчін і Захаров піднялися річкою Баксаном і у підніжжя Ельбруса пройшли у Сванетію. Статтейні списки цього посольства до його прибуття до „Сонської землі“ — тут під цим розуміється певно Сванетію — дають маршрут лише в загальних рисах. Річка Баксан не іменується. Але цю частину маршруту, що нас найбільше цікавить в даному випадкові; відновити досить легко і точно завдяки тому, що у статтейних списках згадується сванське селище Влешкараш, через яке проходило посольство і в назві якого легко прочитати сучасну назву селища Лашараші, що лежить на шляху з долини Баксана у Сванетію через порівняльно легкий перевал Донгуз-Орун (3200 м.). Дальший пункт, що згадується в статтейних списках, — Вескера, теперішнє Іскарі, колишнє володіння князів Дадешкеліяні. Звідси посольство спустилося в межигір'я р. Інгура, яке й тепер важко проходити, і біля селища Худоні вступило до Мінгрелії („Дадианская земля“), ішло далі до того місця, де Інгур біля селища Джаварі („Джуар“ за статтейними списками), вийшло на ширшу, долину, проникло до Чорного моря, об'їхало усю Мінгрелію і після дев'ятимісячного перебування в цій країні повернуло назад тим самим марш-
