кімерійську проблему. Тепер можна вважати вже за стале, що брондзова культура півдня Росії і західньої частини Північного Кавказу була кімерійською (див. статтю В. А. Городцева „К вопросу о киммерийской культуре“. Праці Секції Археології, вид. Інституту Археології та Природознавства). Щождо етимології назви „кімерійці“, то, видимо, Ленорман був правий, що вбачав в асирійській назві „гаміраї“ семітичний пень „гімір“ — темрява і перекладав її кімерійці — народи північні. За дослідженнями В. А. Городцева культура кімерійців була могутня, хоча в той же час бідна. На півдні Росії, на Північному Кавказі кімерійська культура зруйнувалася під натиском скіфів у VII в. до нашої ери. Як було це відомо ще клясичним авторам, кімерійці робили далекі походи, зокрема у Малу Азію. Деякі російські вчені, напр. проф. Брун, застосовують першу появу кімерійців у Малій Азії мало не до XI ст. до нашої ери. Однак, ця дата видимо занадто далека. Більш можливо надається дата середини VIII ст. до нашої ери (коли кімерійці взяли Сіноп, незадовго до того заснований мілетцями). Незаперечними датами є поразка Руси Урартрійського кімерійцями, поразка, що на авторитетну думку Thureau Dangin (див. Une relation de la huitième campagne de Sargon) була перед походом Саргона на Ванське царство у 714 році, і поразка Аргішти в останні роки царювання Саргона. На думку англійських авторитетів Sayce та ін. (див. Cambridge history, т. III, стор. 181, 188 та інші), кімерійці знали кавказькі проходи, зокрема Даріаг, і Ванське царство вони атакували з боку Кавказу. Кімерійці трохи пізніш, за царювання Асаргадона та Ассурбаніпала розповсюдилися по Малій Азії, доходячи з одного боку до Кілікії, а з другого до Мілету (Cambridge history, т. III, Стор. 116, 117, 507–510 та ін.). Отже, видимо, на зразок пізніших навал, перші кімерійські навали йшли через кавказькі проходи. На зв'язок кімерійців з Закавказзям вказують також повідомлення Асаргадона та Біблії про коаліцію кімерійців, сапардів (саспейрів Геродота?), мідян та манаїв (Cambridge history, 188). Цілком очевидно, що з мідянами кімерійці могли підтримувати взаємини лише через Закавказзя. Але можна зняти питання, чи разом з суходольними походами не вдарилися кімерійці в Малу Азію, подібно до пізніших навал готів, варягів та наскоків казаків. На це певно вказує роля, яку відіграв у кімерійців Сіноп та Антардус (на Егей-
