Сторінка:Журнал «Східний світ», 1930. – № 1–2 (10-11).djvu/342

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Отже, ні певні відомості, ні те, що я сам побачив, одвідавши цей шлях і вододільні хребти між Улу-чаєм і Рубасом, не ствердили Березінського пляну; він, мабуть, складений не на основі справжніх рештків стіни, а на основі різних здогадок місцевих мешканців, що керувалися цілком правильними стратегічними міркуваннями, правильними не тільки для XIX, а для VI століття, про що я казатиму нижче.

Не можна обминути ще двох пунктів. Уся стіна з однотипними фортами, тотожніми на всьому її протязі технічними деталями і стилем роботи, безперечно збудована одразу, за певним пляном, й більш того: мабуть, під керівництвом одного будівничого. З другого боку, її дві частини, до Більгаді і за ним, різко відрізняються тим, що вони неоднаково зруйновані. На початку стіни, там, де вона краще збереглася, від Джалгана до Кала-кеджелі, видно ще сліди давніх перероблювань, полагоджень, часткових змін напряму стіни; на мурованих плитках здибуємо рештки куфічних арабських написів, подібних до дербендських; вони покарбовані, подряпані, подекуди на них зустрічаються малюнки звірів і т. ін. Про нашарування стін в Більгаді я вже згадував. Зовсім не те від Більгаді до Ягдиха: я старанно оглянув всі місця фортів, де збереглося мурування, порозкидані навкруги плити, купи каміння в околишніх селищах, але жодних слідів написів і т. ін. не знайшов крім одного форта, в середині якого на височині 5–6 метрів вирізано козла й 2 тамги такого ж стилю, які зустрічаються в Дербенді.

Порівнюючи це з майже одноголосними свідченнями арабських географів, а також зі згадками вірменських істориків, можна зробити такі висновки:

1) Стіна, можна думати, збудована в VI стол., її задумано як безперервну лінію оборони від Каспія до непрохідних відпірників головного Кавказького хребта; разом у захищений район, за пляном Березіна, входить і весь басейн рік Самуру, Гюльгари-чаю й Рубасу.

2) Будувати почали дільницями, до того одразу ж збудували всю дільницю Дербенд—Кара-сирт, а друга дільниця Кара-сирт—Чирах і далі залишилася незбудована.

3) Через те що не було останньої дільниці, не можна було цілком використати і збудовану тут частину Дербенд—Кара-сирт; її оборона у цілому була доцільна тільки разом з обороною проходів Улу-чай—Рубас, а тому стіною від Ягдиха до Більгаді, якщо й користувались будь-коли,