Сторінка:Заливчий Андрій Зарізяка 1924.djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


кала, сидючи, мати. Кричала маленька сестричка.

 А я визирав і сміявся…

 Батько бив халявою матір… Всі плакали, сестриця кричала… А я визирав і сміявся…

 Чудно світила лямпа. Видко було лише батька, якусь безформену масу і бліде обличчя і зігнуту постать матері та чорну брудну халяву…

 З кутка брат закричав:

 — А він — сміється…

 І я почав плакати.


4. Їсти

 Було це на мясниці. Люди варили вареники, пекли блинці, пили горілку. Уже днів зо-три не було дома батька.

 Кажуть, що він десь пив горілку, — ну, мабуть, же їв блинці і вареники. А мати вже в третьої сусідки позичила паляницю. Уже днів чотирі видавцем нам давала хліба: — нас було п'ятеро — вранці по скибці і ввечері. І ми вдвох з сестрою цілий день поперемінно трималися матері за поли и прохали «папи» (хліба). Вже в третього сусіди

11