Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/135

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 135 — ІІори, Скоропадськийї (останній на очах Генерального Секретаріату отаманував у „вільному козацтві“, підготовляючи собі грунт для геть- манства). Можна було б більні пляново і вміло перевести стихійно- роспочатку демобілізацію на фронті справною одправкою в Росію по залізницях московських частин і реорі'анізаціею українских. Можна було б дати собі раду із фінансами, яких бракувало тоді правитель- ству Республики. Багацько де-чого, потрібного для оборони респуб- лики, можна було б зробити навіть в тойї бурхливий трудний для вся- кої роботи час. Та без добрих апаратів державного управління не було чого й думати про це. Події йили цілком стихійно. Правитель- ство було цілком безсиле протии вих. Були ще й інші причини, що заздалегідь схиляли перемогу на бік Московщини, що полектували їй війну. Ми вже говорили про „ обперуські “ (іменно общеруські, а не большевицькі) настрої великих міст на Україні. Ці настрої вели до того, що навіть соціяльві чи по- літичні вороги большевиків явились їхніми помітниками в війні проти ІЦентральної Ради. Майбутні колчаківці, денікінці й инша контррево- люційна наволоч здебільшого вітала“ большевиків, як носіїв перемоги московського, великоруського центру над „сепаратистами“-українцями. Зразок цих настроїв дала київська мійська дума зі своїм головою — російським солiялістом-революціонером Рябцовим. *) Ці настрої без військових перемог на фронті забезпечували Московщині побіду над Україною. Далі на боці Московщини була цілком матеріальна перевага. В руках Ради Народніх Комісарів була кілька-міліонна армія, яка хоч і рос- падалась, та все ж могла бути використана в певній частині для опе- рацій проти України, проти хохлов“, „мазепинцев“. Далі грали свою ролю велики техничні засоби старих апаратів державного управління; ве- лика кількість інтелігенції, в тому числі й військових старшин. Великі грошеві засоби, що перейшли до рук Ради Народніх Комісарів від старого правительства, давали большевикам можливість організувати наемну армію і розвинути надзвичайно велику аtітацію в тилу уво- рога — на Україні. Немалу ролю відограло і безробіття, дуже поширене в той час па Московщині, а також і голод. Безробітні голодні робітничі маси лёгко йшли в армію, тим більше, що за службу добре платили і, крін того, забезпечували „пайком“ сімю. Не трудно було підняти і „боевий дух“ такої армії. Варто було тільки сказати, що „братцы“ голодають через „Украинцев-хохлов“, як „товарищи“ запалювались вогнем ненависти • до Українців. Ariтацiя проти Генерального Секретаріату, на грунті продовольчої скрути у Великоросії була дуже поширена, хоч в дійсности Генеральний Секретаріат не мав ніколи намірів морити Московщину, а тим більше фронт, голодом. Той же факт, що Московщина дійсно не могла одержати хліба з України, пояснювався революційними подіями, руіною транспорту і наступом совітського війська на Україну, а не відновлення

  • ) П. Рябцов вітав вступ моськовського війська у Київ, як

єдиного загальноросійського революційного фронту"