Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/166

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


боювання“ Айхгорна відносно того, що поля зостануться не засіяними, Справа була не в бездіяльности чи нездатности правительства, а в тих поміщицько-кулацьких делеrаціях, які в той час настійно домагалась від Центральної Ради і німецьких rенералів скасування земельного закону. Справа була в тих численних, невигідних і шкідливих для Української Республики фінансово-економичних проектах, які пропону- вали аrенти німецької буржуазії українському правительству і які це останне раз-у-раз відкидало. Справа була в тому, що, доки була Цен- тральна Рада, не могла приступити до безконтрольного і грабіж- ницького хазяйнування на Україні ні українська, ні німецька буржуазія. Тут був корінь справи. Кабінет же Голубовича, коли чим і завинив, так в першу чергу тим, що одразу і рішуче не став на боротьбу в контрреволюціею, не порозганяв поміщицьких та „хліборобських“ куркулівських з'їздів, не закликав собі на підмогу в цій боротьбі робіт- ництва та селянства. Але такої рішучості від кабінету Голубовича, „розбавленого“ соц.-фед., і не можна було сподіватись. Ес-ефи паралі- жували всякі кроки в цім напрямі соціялістично-революційної частини кабінету. Шукаючи виходу зі становища, частина фракції укр. с.-р. в Цен- тральній Раді спинилась була на думці внесення поправок в земельний закон Ради, направлених до того, щоб розбити союз *) дрібного і серед- нього селянства з буржуазією, а військове міністерство спішило з реалі- зацією пляну організації революційних військових відділів в повітах, які могли б виступити в оборону центральної Ради і Республики, в випадку замаху німецько-української буржуазії на переворот. Одно- часно правительство рішило арештувати ряд осіб, що стояли на чолі контрреволюційного руху. 1 Всі ці пляни були, як потім вияснилось, до дрібничок відомі німецьким генералам. Генерали рішили поспішати. Арешт київського фінансіста Доброго, що був правою рукою Німців в їхніх протидержав- них замислах, переведений міністерством внутрішніх справ, був для них немов би сігналом для виступу.**). 25. квітня фельдмаршал Айхгорн, Миокликуючись на те, що правительство безсильне забезпечити порядок і карність в краю, видав новий наказ про заведення на Україні німець- ких полевих військових судів. Після паказу в земельній справі цим наказом німецькі генерали перебирали на себе майже всі державні функції. Німецький кулак мав безоглядно панувати в УНР. від су-

  • ) На спільнім засіданню фракції і Центр. Ком. УПСР пропозицію про

внесення додатків-поправок до земельного закону було, під впливом присутнього М. С. Грушевського, одкинуто.

    • ) Малось на увазі, як ми сказали вище, арештувати цілком одкрито одно-

часно кілька визначних контрреволюціонерів. Одначе міністр внутрішніх справ М. Ткаченко, зневідомої причини, арештував тільки доброго і то незвичайним способом (таємного арешту під фірмою якоїсь приватної організації), чим надав справі арешту авантюристичного характеру, поставивши ціхе правительство і особливо Голову Р. Н. М. Голубовича, в ненатуральне становище. Проте, звичайно, цим він сути справи не змінив. При одвертому переведенню намічених арештів німецькі тенерали зробили б те саме, що й після арешту Доброго, хіба що в де-що иншій формі.