Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/188

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 188 — . . . Це — наслідки безпосередньої праці козацтва. А де в чім воно приносить користь і не виступаючи, а так - тільки самим фактом істування. Наприклад, у Звенигородськім повіті пани чомусь не зважилися використати знаменитий приказ Корнілова про те, щоб поміщики не к *атили селянам, як було умовлено, натурою — від снопа. Не во;quiй Звенигородщині заснувалося вільне козацтво. Пустио воно евої корінці і в Білій Церкві, і в Умані, в Каневі, в Острі і в Ніжині. Десятки тисяч налічує вже в собі ця нова, цілком народня, „самочинна“ організація. Як де, то демократичність її особливо бе у вічі. Наприклад, у Білій Церкві у вільне козацтво вступають і національні меньшости ... Кадри свідомого зорtанізованого українського народу неминуче мусять причинитися до остаточного закріплення землі за українським народом.“ Почавшись в селах, вільнө козацтво перекинулось потім і в міста, за- хошиви робітничі маси -- в першу чергу на Катеринославщині, а також на залізницях. Робітниче вільне козацтво — це був прямо зародок української пролетарської червоної армії. Одначе здорове зерно вільного козацтва не ҳало тих наслідків, які могло дати. Особливо це треба сказати про сільське вільне козацтво, яке добрі людці" іпостарались задурити козацькими жупанами, старими пістолями, чубами та гайда- мацькими шликами. Генеральна Рада, обрана на I з'їзді, попада під великий вплив ріжну! „самостійницьких елементів і авантюрників — Тенерала Скоро- падського та його попихача — молодого старшини Полтавця-Остряниці. Кори- стуючися національно-романтичними козацькими традиціями, що ще жили в селянстві, Скоропадський почав вживати, через своїх аtентів, заходів до того, щоб викори- стати національний романтизм в реакційних цілях - а саме, щоб зробити вільне козацтво орtанізацією заможніщого селянства, спосібного стати підпорою гетьман- щини. Це й загубило козацтво. Після цього воно спинилось в своїм буйніми розвитку. Дая характеристики Тенеральної Ради Вільного козацтва наводимо тут слідуючий факт. Коли українське військове командування звернулось до цієї Ради підчас першої облоги Київа большевицьким московським військом в 1917— 1918 р. з проханням вислати якийсь відділ вільного козацтва на допомогу Київу, Генеральна Рај, а такої допомоги не дала. Як пізніше заявив в своєму інтервю, уміщеному в російській фазеті „Голос Киева“ (вже підчас гетьманщини) один з адютантів II. Скоропадського, одмовлення в допомозі було зроблено свідомо. Скоропадський всею душею хотів, аби московські большевики розбили військо Центральної Ради і знесли й саму Раду, проти якої він одверто і навіть збройно почав виступати ще з часів оголошення Центральною Радою III Універсалу. Згаданий адютант заявляє, що но виході III Універсалу Скоропадський немов би видав по вільному козацтву з свого боку наказ, яким забороняв виконувати при- писи Універсалу, особливо в земельній справі, погрожуючи ,,стародавніми козаць- кими карами“ тим, хто посміє зачепити поміщицькі маєтки. 5. Подаємо тут за „Кіев. Мысл“ текст цього листа В. Винниченка : „Високоповажаний добродію редакторе ! Беручи під увагу особливо важний момент в національних відносинах на Україні, а також і те, що де-які газети передали мою промову, виголошену на засіданню Малої Ради 23. жовтня (в. ст.), з такими скороченнями, які зміняють її зміст, я прошу вас ?т. д., помістити у вашій поважаній газеті мій лист з корот- кою передачею хоїх умок з цієї промови і де-якими поясненнями до них. На з.сіданню Малої Ради я говорив і тепер повторюю: я думаю, що всяка державна (дова тільки 15 ці може бути непохитною, коли в її основу положено не призу, а добру зэд.) і складових частей. Російська федерація повинна буду- ватися саме на такех ост: Зах. Тому суверенність Українських Установчих зборів необхідна, к тоза овного непримусового прояву доброї волі демократії України. Але суверенці •r, Українських установчих зборів цілком не предрішає прояву цієї волі вн.1, riмi відокремлення від Росії і незалежности. ягоr. ": в сі р омові і знова тепер повторюю, що, як марксист, я не можу признати принц, во ніяких абсолютних політичних цінностей. Політичні