- 196 . . . . . На засіданнях цієї ж сесії налічено було низку підготовчих заходів 10 переведення виборів, які мали бути пороблені спілкан“ ва хісцях. Між: инших, було постановлено, що при виборах с глянські спілки можуть бльокуватись з україн- ськими партіями соціялістів-революціонерів та соціяль-демократів. 16. На з'їзд прибуло біля 500 делеtатів від партійних організацій, в тоху числі багацько дельтатів військових фронтових орtанізацій. На порядок денний З'їзду були поставлені, в числі интих, слідуючі питання : 1. сучасний момент; 2. Наказ депутатам, обраних до Всеросійських установчих зборів ; 3. Установчі Збори України ; 4. Партія і Селянська Спілка; 5. Внесення додатків і поправок до партійного проrраму і партійного статуту. В роботах З'їзду брав участь і Голова Центральної Ради м. Ірушевський, який хоч формально і не належав ще в той час до партії, але фактично весь час працював у фракції соц.-рев. в Центральній Раді. 17. Для повніщої характеристики з'їду наводихо тут ще резолюції 3'їзzy в справі утворення федерального уряду і закінчення війни. В справі орtанізації федерального уряду для Росії і відношення до большевицької влади на /осков- щині, з'їзд постановив: „Вважаючи, що Рада Народніх Комісарів може, з роз- ширеною базою своєї влади, явитись що найбільше лише владою демократії Великоросії, визнаючи необхідних негайне створення орtану однородної соція- лістичної федеративної влади, З'їзд доручає своїй фракції в Центральній Раді обстоювати негайний початок відповідних переговорів з Народньою Радою в Велико- росії (Обєднаними центральним II Комітетами рад робітничих, салдатських та селянських депутатів) та органами власти инших народніх республик Східної Европи, Північної Азії, Туркестану та Кавказу (бувшої Росії) про створення однородно-соціалістичного федерального орtашу власти на пятформі негайного. переведення найширших соціяльних реформ і доведення справи миру до найшвид- чого кінця.“ в справі миру З'їзд, підкресливши давню позицію партії про необхідність негайного демократичного миру і вказавши на те, що момент, в який відбувався 3'їзд, являвся дуже підходящих Для замирення, постановив цілком підтримати Центральну Раду в її заходах до перемирря і миру, і доручити фракції партії в Центральній Раді пильно стежити і дбати, аби Центральна Рада не зважала на ті перешкоди, які їй будуть ставити імперіялістичні уряди воюючих держав, і твердо вела справу миру на демократичних основах далі. Крім цього, на 3'їзді було вироблено наказ депутатам до Всеросійських Установчих зборів, розглянуто кілька біжучих справ, в тому числі й справ у ви - борів до Українських установчих зборів. В цій останній справі 3'їзд ухвалив, щоб партія не входила при виборах ні в які б.зьоки з иншII ми партіями і вела справу виборів в найближчому контакті з радами сетянських депутатів і Се- лянською Спілкою. На цьому з'їзді було остаточно стверджено протрам партії, хоч партія ще й не снинилась в своєму розвиткові і тим самим не дійшла ще до цілкох усталеного світогляду. 18. Подаємо тут коротенькі фактичні відомості про початок воєнних подій. В ночі на 16. грудня (п. ст.) большевики в Харькові захопили (при по- мочі салдатів 30. запасного полку) головний телеграф. При появі українського війська большевики зникIи. В ці ж дні відбувся між Харьковом і Ворожбою бій українського війська з московським большевицьким. Большевицькі захогии (чи частини їх) мм. Сух, Купонська і Вовчі виступили проти Української Центральної Ради. Командуючим військом, висланими проти України, було призначено бувшого начальника оборони Петрограду підполковника Муравйова. Перед 20 грудня (н. ст.) всі штаби на румунськіх і південно-західнім фронті було зайнято українськими властями. Головнокомандуючим цими фрон- тами, які було оголошено українським фронтом, було призначено урядом УНР tенерала Щербачова (явного контр-революціонера). Український военний фронт почав формуватись на лінії Гомель — Бахмач — Брянськ. . . . Коре,
