Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/31

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

— 31 — во не зморах. Впоракиною запа іністерство Момент зникнення небезпеки контр-революції буде хохентох (оголошення буржу- азією війни пролетаріатові. Яка мусить бути влада ? [:18 Росії соціялістичне міністерство було б за- гибіллю, а для соціялізму діскредитацієк», єдиною за зачек соціялістичних хі- ністрів мусить бути завдання миру. Впорядкувати край, налагодити економичний апарат таке міністерство не змогло б. Сучасне коаліційне міністерство вествуе стару політику. Отже покладати надії на нього нам не слід. в 11етрограді вічна апархія, повний розват, голодування мас, відсутність дійсної власті, яка задоволь- нила б маси. Через те влада хусить бути перенесена на місця в змислі сах)- управи і самоозначення національностей. Наше завдання — організація і пере- ведення влади на місцях. цей аналіз і запропоновані на його підставі ҳоклаҳЧиком висновки з признанням необхідності коаліції демократії з буржуазією вики- кали бурхливі дебати на з'їзді. Більшість участників з'їзду пішла в своїх висновках далеко лівіце готови українського революційного уряду. Тільки окремі особи пробувати боронити коаліцію і доводити, що революція має буржуазнийї характер. Наведемо тут уривки з най- більш яскравих пронов тої і другої сторони. м. ІІ орщ говорив: наша революція ріясниться від всіх старих революцій посяганням на земельну власність великих поміщиків. Одно з її гасел — кон- трола над продукцією - є ознакою соціальної революції. Можемо смі.Інво ска- зати, що ця революція звязана цезримими нитками з майбутньою недалекою світо- вою соціальною революцією. Двигуном революції є пролетаріат і спав перизоване селянство — так було і раніше, коли, тільки завдяки неорганізованости своїх сил, їх позиції захопила буржуазія. Кляса капіталістів, буржуазія, не може бути фер- ментом всесвітньої революції. Коаліцію треба нідкинути. Міністри цензовики, що звязалися з капіталістами всього світу, гальмувати роботу земельних комітетів, діскредитувати її, бо це ж підривало становище Іьорів Анзії і пруських араріїв. Наша революція звязана зі світовою, і за кожних кроком, за кожним актом уряду, стоїть преса західної европейської буржуазії. Мусимо своєю рішучістю і орtанізаційною роботою відбити всяку надію у цієї буржуазії на те, що можна вбити нашу революцію. Хлібна монополія проведена — зроблена неймовірна робота над моно- полізацією міліонів господарств. Досить легка задача — контрола над сотнями фабрик — нерозвязана. Наскільки промисловість є великохержавною, настільки коаліційний російський уряд не зможе тут зробити нічого для революції. І ур- жуазія ніколи не допустить - контролі, і тому коаліційний уряд буде аренок к.Iясової боротьби, а не революційної роботи. Революційна влада є наше право, право революції. Звертаю увагу на те, що пролетаріат в кожній фабриці і в кожніх комітеті пережив свою коаліцію і тепер по всьому фронту одноголосно вимагає оҳнородної влади. В. Садовський не згоджувався з промовцями, які одкидали коаліцію, уважаючи їх погляди утопічними. Аналізуючи економичну базу революції, бесід- ник визнає революцію буржуазною. Соціялістична революція приходить тоді, коли всі продукційні сили капіталізму будуть використані. Смішно думати, що Росія, в якій капіталізм далеко не розвинувся, може повести перед в утворенню соціялістичного ладу. Рух мас ціком стихійний. Пролетаріат не підготовлений до регулювання державним господарством. Не можна і піратися на тім, чого хо- тять маси, а слід виходити з обективних умов революці. Тому не можна від- мовлятися від коаліції. Вікул спинився на теоретичніж обгрунтованню Садовських ідеї співробіт - ництва буржуазії з пролетаріятом. Це коли буржуазії треба було скинути старий феодально-дворянський лад, у нас був вже пролетаріят. І вона не могла вести рішучої боротьби з пережитками феодалізму, завдяки тому, що завжди за нею страшною примарою стояв пролетаріят.