Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/69

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 69 — Та ҳо оружного конфлікту між Центральною Радою (Україною і Радою Народніх Комісарів (Московщиною) Хи ще вернедось, тепер же спинимось на останній спробі місцевих російських большевиків усунути Igентральну Раду з її провідного хісця шляхох виборів нової Ради на великому Всеукраїнському з'їзці Раҳ Робітничах. Салдатських і Селянських депутатів, соробі, що відбулась вже в той час, коли війна фактично вже почалась, кои російське совітське військо вже на- ступало на Вкраїну і Рада Народніх Комісарів оформлювала, так би сказати, цей наступ своїми ультимативними нотах и 70 Центральної Раҳи. Власне, можна думати, що названийї з'їзд стояв в прямому звязку з початком військових подій. Іож.Хиво, що, по пянах російських боль- шевиків, він мав просто завдання — скинути Центральну Раду, ені- раючись саме на наступаюче московське військо і, таким чином, похекшити окупаційну роботу того війська. Та все ж формально та і по суті З'їзҳ цей звязаний більше не з війною між Раҳою Народніх Комісарів і Центральною Радою, а з попереднім періодок — періодом, так би мовити, мирної агітації російських большевиків проти Центральної Ради. Ми вже згадувати, що це Третій З'їзд Української Партії Соціялістів- Революціонерів намі гив ск.Інкання Всеукраїнського з'їзду Рад і роз- робив навить докладний порядок скликання його. Та російські боль- Ішевики не захотіли ждато, доки такий З'ізі скличе Центральна Рада, і скликали його сами, з власної ініціативи, на 17. грудня (нов, ст.) в Київі. З той причини, що ні ІЦентральна Рада ні, тим більше, українські соціалістичні партії і Всеукраїнські Раҳи Селянських, Салдатських і Робітничих депутатів не мали принціпово нічого проти такого з'їзду, хоч і скликався він з ініціативи большевиків, з'ігу зібрався і випав надзвичайно многолю.7Н1м: на нього прибуло біля 2000 робітничих селянських і салдатських депутатів України. Здавалось російських большевикам, що от-тут одсвяткують вони свою перемогу. Та це тільки так здавалось. Не зважаючи на те, що большевики були підготовлені до З'їзду, що вели перед тим велику агітацію за перевибори Центральної Раҳи, що вибори на з'їзд пере- воҳились цілком вільно, без жаҳної пресії з боку українських властей, — не зважаючи на все це, большевики спромогнсь провести на З'їзд всього тільки біля 60 своїх депутатів на загальне число 2500. *) Побачивши, що мають на З'їзді таке надзвичайно хале число депутатів, московські большевики хотіли була обернути З'їзд в необо- вязуючу українську демократію нараху, та в ція також не мала успіху. Збори постановили вважати себе з'їздом, правомочних вирішати питання українського революційно-державного життя. **)

  • ) Велике число прибувших на 3'їзд селянських депутатів поясняеться, хіж

ин ним, тим, що Центральних Комітетом Всеукраїнської Селянської Спілки бг.10 розіслано до комігетів селянських спілок особливе запрошення присилати на 3'їзд своїх депутатів.

    • ) Головував на 3'їзді майже весь час Аркадій Степаненко. (укр. соц.-рев.)