В додатку до свого твору автор розвязує питаннє: чи був коли небудь приказ про переіменованнє Гаджибея в Одесу? він відповідає, що „нї приказу, нї взагалї специяльної постанови, щоб переіменувати Гаджибей на Одесу, зовсїм не було“.
На сам кінець скажемо від себе, що хоча праця д. Маркевича і не без помилок, але-ж ледві чи є в сьвітї така солїдна праця, щоб була без помилок. Помилки д. Маркевича дрібні, великої ваги не мають і може вони просто нї що більш як lapsus memoriae, тим то я їх не показую.
Праця проф. Надлєра, як і праця Маркевича, написана теж з приводу столїтних роковин Одеси. Перша частина єго працї обіймає історию Одеси з початку засновання міста до царовання імператора Олександра I; друга головним чином обіймає дїяльність герцоґа Рішелє, яко „градоначальника“ Одеси.
Про долю Одеси після Рішелє автор хоч і згадує але вельми коротко.
В першій частинї автор, указавши на той інтерес великий, який має істория Одеси, та на традицийні погляди на ту історию, розповідає далї про завойованнє і заселюваннє так званої „Новоросиї“, про погляди людий державних XVIII в. на кольонїзацию і осаду міст, знайомить нас з ґеоґрафічним положенєм Одеси, відповідає на питаннє: чи на тому містї, де стоїть Одеса, були в давнину селитьби єллинські і короткими словами переказує загально-відому історию попередника Одеси міста Хаджибея.
Ті вісти, що переказує проф. Надлєр, не нові: здебільше він взяв їх з загально відомих творів по істориї Одеси: Скальковського, Бруна, Орлова, Смольянинова, Яковлєва. Проф. Надлєр старим звісткам надає тільки нової фарби, уживаючи на те реторичних пристроїв, напр. говорячи про торгові обороти Одеси, він називає їх кольосальними, разом з думкою про Одесу у него у виображеню встають „величавые образы царственной жены“ і т. ин. Автор не згожуєть ся з традицийною думкою про те, що Одеса „з самого початку свого пішла ступнями ґіґанта по шляху розвитку свого“ і що „Дюк де Рішелє від великодушного Олександра I — добув кольосальних засобів“.
Зупинїм ся трохи коло деяких думок і поглядів автора, висловлених в 1-ій частинї єго твору, і погляньмо, чи можна з ними згодити ся.
