Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XLVII (1902).djvu/14

Красним цьвітом, густим листом,
То дім мій, то покій.

Кулина.

Гой козачейку, пане-ж мій,

На чім же буде поїзд мій?

Козак.

10Посажу тя за бедрами,

Привяжу тя тороками,
Бог над нами, кінь під нами,
Ти зо мною, я з тобою, —
Побіжим, поспішим!

Кулина.

15Гой козачейку, пане-ж мій,

Який же буде покарм твій?

Козак.

Будем їсти саламаху,

Козацькую затираху,
При криницї без тескницї,
20Будем їсти, будем пити,
Викрикати, облапяти.

Кулина.

Гой козачейку, пане-ж мій,

Що за роскіш буде менї?

Козак.

Да в день будеш конї пасти,

25В ночи при мнї ляжеш спати,
O północy ze wszej mocy
Ocucę, przewrócę
Дївоньку к серденьку.

Кулина.

Гой козачейку, пане-ж мій,

30Який же буде постїль твій?

Козак.

Войлочище під бочище,

А сїдлище в головище,
В дубровицї на травицї
Я закрию і прикрию
35Гормаком, жупаном.

Кулина.

Гой козачейку, пане-ж мій,

Сподобав ми ся живот твій.