рав нікого за се, але й сам заохочував питомцїв до устроювання формальних театральних вистав. Доси грали польські штуки. Яхимович завів виклад церковно-славянської мови й обряду, заохочував питомцїв читати церковні книжки[1] і тим розбудив почутє можности українських вистав, а першою пробою української театральної вистави саме було відограннє українського весїлля з усїми обрядами та пречудовими піснями[2] — найправдоподібнійше по книжці Лозинського.
Друга половина 30-х р. се той час, коли духовний семінар взяла таку живу участь в відродженню галицької України. В часї обнятя ректорату Яхимовичем уже опустили семінарські мури Маркіян Шашкевич й Іван Вагилевич, але в серединї були ще Яків Гоковацький, Антін Могильницький, Микола Устиянович, Михайло Козанович, Михайло Вербицький, Осип Шухевич, Келестин Скоморівський (Долиняненко), Софрон де Витвицький і богато инших, що позанимали пізнїйше більше або менше видні становища чи в галицько-українській лїтературі, чи в публичнім житю. Ректором був Яхимович тільки чотири роки, а то від жовтня 1837 р., коли уступив з того місця строгий і педантичний Телиховський, до р. 1841. В тім роцї зістав помпейополїтанським епископом in partibus і львівським суфраґаном, тому й уступив з ректорства.
Та вражіннє вистави українського весїлля на питомцїв було за сильне, щоби вона проминула безслїдно. Тому хоч уступив лїберальний Яхимович, одушевленнє до вистав не зменшило ся. Доказом правдивости сього твердження є оповіданнє про одну таку виставу д-ра Ів. Франка, яке записав він від учасника польських конспірацій 1842–1846 р., пізнїйшого урядника Товариства Кредитового земського у Львові, Аполїнарія Стоковського. На пущеннє 1842 р. устроєно саме сю театральну виставу, на якій був присутний і Аполінарій Стоковський. Режісером був танцмістр Пардінї, а костюми визичено семінаристам із польського театру. Вистава складала ся з кількох сцен, переважно імпровізованих. Представляли ярмарок, українське весїллє і вибір рабіна[3].
- ↑ Стефан Качала — Згадка за бл. п. Григорія Яхимовича, митрополита галицкой Руси, выголошена въ Тернополи 1865, Львів, 1868, ст. 5. Про Яхимовича: Дмитро Вінцковський — Григорій Яхимовичь и современное русское движенів, Львів, 1892.
- ↑ Крім д-ра Франка і Пепловського ще: Исторія основания и розвою русско-народного театру въ Галичинѣ. Коломия 1904, ст. 5.
- ↑ У весїллю грав передусїм знаменито свою ролю війт. І так прим. негорілу свічку чистив він в той спосіб, що наперед втикав пальцї за
