Небезпека пошести минула. Відповідно но президіяльного інтимату з д. 14 мая 1830, Nr. 3996 митрополит наказує курендою з д. 19 мая с. р. духовенству своєї єпархії, аби відправило благодарительну Службу божу, відмовило з народом молитви, вказані торічною курендою та після виставленя св. Тайн відспівало гимн Тебе Бога хвалим, бо нещастє відійшло від мешканцїв краю.
Та пошесть холєри притихла тільки на короткий час, на кілька місяцїв. На другий рік холєра не минула майже нї одної мужицької стріхи. Духовна власть видавала обіжник за обіжником, поновляла свої вказівки з р. 1829, подавала і реальні способи, як берегтись холєри. Народ слухав по церквах епископських рад, але що епідемія таки на добре лютувала, темні маси звертались і до забобонів, щоб вбити холєру. Інтересне, що у тому дїлї причасними були деякі сьвященики. В обіжнику з д. 8 липня 1831 р. Nr. 1575 консисторська канцелярія пише до свойого духовенства: дійшло до відома тутешньої консйсторії, що деякі душпастирі, щоб відвернути пошесть холєри від своїх осель, обійшли з процесією свої парохії та велїли закопати осикові хрести на чотирьох частях поза селом. Один сьвященик приказав крім сего оборати село. Таке поведенє має сї наслїдки, що нарід із сусїдних сел напастує і своїх душпастирів, що виповняють приписи власти, aby i „u nich podobne krzyże osikowe zakopywano і processya z Najświętszym Sakramentem około wsi odprawiona była“. Вказуючи духовенству на його обовязки: відводити нарід від забобонів та утверджувати його в чистих правдах віри, консисторія звертає позір сьвящеників на давнїйші свої куренди та поученя, які для боротьби з холєрою видала санїтарна власть.
Іван Созанський.
Року 1862 редакція „Вечерниць“, що з того року почали виходити, одержала від Марка Вовчка і умістила в ч. 10 початок оповідання „Пройдисвіт“, написаного тогож 1862 року заграницею. Про се автор (Марія Марковичка) так пише в одному з листів своїх до чоловіка: „а от тобі завтра або позавтрому пошлю, що написала для Вечорниць у Львові — „Пройдисвіт“; усї кажуть, що вже краще нїби й не можна, а я се тобі переказую, бо знаю, що любиш таке слухати. Пе-
