хнівка–Самгородок–Калинівка–Янів–Хмельник; бойові частини під Бердичевом.
II корпус на відпочинку в районі Винниця–Браїлів–Жмеринка; команда — Винниця.
III корпус в районі Гайсин–Брацлав; команда з Гайсині. Начальна Команда у Винниці.
4) Згідно з умовою між Командуванням Добрармії та Українською Галицькою армією мала У. Г. А. перейти, по переведенню операцій в районі Бердичева, на 3-х місячний відпочинок, з метою реорґанізації і доповнення, в район Одеси або Єлисавету“.
„Українська Галицька армія переживає в тому часі найважчу крізу. Через епідемію тифу стала зовсім нездатна до бою і походів. Це останнє було найпершою причиною заключення договору з Добрармією. Инакше було б віддано тисячі знеможених тифом стрільців і старшин на ласку-неласку „добровольців“. Ця сама причина була пізніше конечністю злуки з большовиками. Захоронити Армію перед масовою смерттю і перед цілковитим розпадом — це були ті два провідні мотиви, які приневолили Командування У. Г. А. до переговорів і заключення договорів як з денікинцями, так пізніше з большовиками.
Матеріяльний стан Армії, за виїмком прохарчування, яке треба було теж добувати з великим зужитком енерґії (завдяки добрій орґанізації і праці інтенданських установ голодувати не доводилося), виказував непереможні недостачі. Причина цього, головно перебування в тому районі, де не можна було нічого придбати з огляду на загальний розпад в промислі і на зубожіння населення та відмежування від решти України і закордону. Головно на фізичному стані Армії відбилося: брак білизни (перед усім теплої), брак одягу і взуття. Того, що могли добути наші інтенданські установи дорогою купівлі і виміни за цукор і того, що могли виготовити наші майстерні, не вистарчало зовсім. Треба було доконче нового заосмотрення.
Та моральний стан Армії не потерпів через те зовсім, але помітно було, що, навпаки, злидні й терпіння, які переживала в той час вся Армія, скріпили та піднесли моральний рівень її, захитаний подекуди попередніми невдачами та розєднанням обох наших Армій. Нещастя скріпило взаємне довірря старшин та стрільців і створило те споєння, яке вдержало Армію перед її розпадом до останку, і Армія задержала все, помимо переходів з одного табору в другий, свою національну ідеольоґію та орґанізаційну окремішність.
В місяці грудні змінилася Армія в один великий шпиталь, в якому здорова частина (без ріжниці на ранги) плекала хорих. Хорі були розміщені в лічницях, яких тоді потворено десятки при обозах („рухомі лічниці“) та по приватних кватирах“.
41
