форпостом. Склад населення Чугуїва та його околиць був надто ріжноманітний: у той час переважали москалі, були там донці, калмики, але були й українці. З приходом туди 800 козаків відношення для українців вирівнюється і з часом, коли Чугуїв оточили й Слободські полки — чужий елемент скоро асимілювався, й населення Чугуїва стало мало чим ріжнитися від инших Слобідських міст. При розподілі Слобідської України на полки, Чугуївці склали самостійну групу „Чугуївських Козаків“. У 1689 р. Чугуївські козаки творять „Чугуївський Козацький Корпус“ і в реєстрах російської армії дальших років значаться яко „ірреґулярні частини. З актів відно, що в ріжні часи, в залежності від потреби, Чугуївські козаки виставляли від 2 до 3 ірреґулярних козацьких полків. Так було до 1749 р., коли при Єлисаветі Петровні наказано було зформувати один „Реґулярний Козацький Кінний полк“; так він і значиться в реєстрі 1762 р. поруч із ірреґулярними рештками „Чугуївських Козаків“. 7 травня 1776 р. з Чугуївських козаків була виділена „Escorte-Comando“, яко власний конвой цариці. Наказом 1808 р. „Чугуївський Козацький полк“ переформований у „Чугуївський Уланський полк“, а місто Чугуїв призначене яко: „ссыльное мѣсто Слободских козаков“. У 1843 р. цар Микола I розгнівався на ірреґулярних Чугуївських козаків і два їхні ірреґулярні полки з родинами переселив на Кавказ, поселивши на їхньому місці „Кірасирський полк“ (теж із українців, з колишнього Катеринославського Гусарського полку). В 1882 р. Чугуївський Уланський полк переформований у Драґонський. В 1907 р. знову — в Уланський. До 1917 р. полк значився в реєстрах російської армії яко:
- 32-й Чугуївський Уланський Її Імператорської Величности Марії Федоровни полк.
- Бойові відзначення: Юрївський штандар за Турецьку війну 1877–1878 рр. та 17 срібних труб за війну 1813 р.
Історія цього полку, в загальному, мало чим ріжниться від історії Слобідських полків.
У час заселення правобежними козаками Слобідської України утворюється так звана „Українська Лінія“; її завданням було — прикрити кордони поселень від татарських грабунків. Наказом від 2 лютого 1713 р. „Українська Лінія“ буда відсунута далі на південь і заняла простір від Дніпра до Дону. В прикриту військовим кордоном смугу зараз-же потяглися переселенці, головний континґент яких складали козаки Правобережжя, ті самі, що підчас Руїни, перейшовши на лівий беріг, не хотіли, з ріжних причин, остаточно оселятися на Гетманщині. Ще не встигли козаки добре осісти на
- ↑ Лянд = країна.
