Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf/176

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

видно, як маси — не лише військових, а й із сусідніх колоній та хуторів бігли що є духу в напрямку до винного складу. Але вістка про наступ Гайдамаків, як та блискавка, долетіла до грабіжників, і крики „спасайся“, „червоні шлики“, „красниє шапкі“, „гайдамаки“, — ділали як зброя: цивільні шукали рятунку втечою, а військові спробували ставити опір… відкрили огонь.

За кілька годин у місті був повний спокій. Залишивши варту при магазині, відділ Гайдамаків у зімкненому ладі продефілював улицями міста, отримуючи від громадян подяку й викликаючи страшенну зацікавленість і здивованість дисципліною й порядком у частині. Тирашпіль дійсно був здивований. Кому, кому, а Тирашполеві добре далися в знаки тяжкі часи, коли прийшлося бачити й на собі відчути розбещеність московських полків, що демобілізувалися з Румунського фронту.

Відділ Гайдамаків, пробувши в Тирашполі зо 2 дні, розгрузив станцію від військових ешалонів, що там затрималися самовільно, та використовуючи найменшу нагоду до обеззброювання їх, повернувся до місця постою в збільшеному складі — багато українців, надто підстаршин, замість простування до своїх домів, приїхали до штабу курінів, щоби вступити до свого війська. Всім нам — і звичайним рядовикам, і старшині — було ясно зрозумілим, що ці два випадки зробили величезну пропаґанду на користь Української зброї.

Десь у половині листопаду й Одеса побачила вперше Гайдамаків. Після виборів делеґатів на 3-й військовий зїзд у Київі а де-який час прийшов наказ із Київа про українізацію Штабу Округи.

До чести Гайдамаків треба сказати, що представникам на зїзд було доручено, щоби за всяку ціну вимагали на зїзді від Уряду проголошення самостійности України.

З отриманням наказу про українізацію Штабу Округи до Одеси надійшла 12 кінна дивізія під командуванням ґенерала Єлчанінова, який отримав призначення командира Одеського Корпусу (Штаб Округи було переіменовано на Штаб Корпусу). Дивізія стала постоєм: Стародубський драґонський полк — у Вознесенському, Білгородський уланський полк — в Ананьїві, Ахтирський гусарський полк і штаб дивізії — в Одесі.

На день українізації Штабу Корпусу, щоби не допустити жадних виступів із боку московських частин (а в Одесі ще чимало позалишалося ріжних запасових частин і відділів, цілком здеморалізованих), комісар, підполковник Поплавко, наказав вирушити 1-му Гайдамацькому куріневі на Одесу, 3-му Гайдамацькому куріневі — нести кінну стежу по передмістях Одеси, а 2-му Гайдамацькому куріневі — обсадити двірець і район Штабу Округи (Пирогівська вулиця). Українізація була проведена без жадних виступів — тихо й спокійно. Одеса вперше побачила, що українці не бавились у козакування, побачила грізні шереги козаків, і коли на вулицях Одеси залунала козацька пісня, то мешканці інтернаціональ-