й Хролин. Полк червоного козацтва — с. Плесна (південно-західня частина). По лініях залізниці Шепетівка–Бердичів і Шепетівка–Проскурів курсують ворожі бронепотяги сильної конструкції.
Січово-Стрілецькі частини розположені: Кінний дивізіон Бориса в Урочищу на південь від Камянки; 1-й піший полк заступає південну околицю м. Шепетівки та ст. Шепетівка-Подільська; 3-й полк займає околиці Судилкова. В резерві кінна сотня польової варти; участкові резерви — по куріню в кожному полку. До піших полків додано по одному полку гарматньому. В районі ст. Шепетівка одна 42-лінійна батарея — підлягає безпесередньо командирові гарматньої бриґади. На залізничних лініях по одному правдивому бронепотягові: „Січовий“ і „Стрілець“ і один бронепотяг імпровізований — „Гетьман Дорошенко“.
Задача всіх тих частин — оборона Шепетівського вузла.
12 квітня ранком ворог при підтримці гармат і бронепотягів розпочав наступ по всьому фронту. Особливо насідав із півдня на фронті 1-го полку С. С.
Пополудні ворожі частини вдираються на ст. Шепетівка-Подільська. 1-й полк С. С. уводить у бій свій резервовий курінь і сотню пішої розвідки (добірні стрільці і старшини), переходить у протинаступ, вибиває ворога зі ст. Шепетівка-Подільська й, переслідуючи його, займає с. с. Плесну й Красносілку; залишає там свою сторожу й на ніч вертає на старі позиції, на околиці м. Шепетівки. На фронті 3-го полку С. С. ворог свій наступ тільки демонстрував і до рішучих чинів не дійшло. Удосвіта 13 квітня ворог атакує 3-й піший полк своїми 5-им і 14-йм пішим полком. 3-й піший полк, підбадьорений вчорашнім успіхом 1-го полку, рішучо переходить у протинаступ і розбиває ворога. Ворог залишає коло 200 трупів на полі бою й між ними командира 5-го совітського пішого полку. Взяті полонені зізнали, що серед стрільців вищезгаданих полків багато є українців, надто в 14-му совітському полку. Штаб корпусу висилає кількох полонених з 14-го полку, щоби запропонували українцям перейти на бік Січових Стрільців. Звязок встановлюється між Січовими Стрільцями і 3-м Миргородським курінем 14-го пішого совітського полку. Ведуться переговори. Ворог, побитий 12 і 13 квітня, активности не виявляє; його гармати та бронепотяги обстрілюють стрілецькі розположення — місто і станцію Шепетівка.
2-й період. Частини Армії У. Н. Р., що боролись із ворогом у районі Камянця й Проскурова, помалу відійшли на р. Збруч. Лишалась Північна ґрупа, що боролась на напрямі Рівно–Новоград-Волинський, на Костопольському й на Сарненському напрямку, та корпус С. С. Зверхнє командування планує перехід у наступ із метою розбити ворога й виграти терен, занявши фронт по лінії Проскурів–Миропіль–Новоград-Волинський–Коростень. Для цього воно підсилює корпус С. С. бриґадою кінноти, яку направляє на м. Заслав. Кіннота поступає до розпорядимости корпуса С. С. На ст. Шепетівку направляє Тульську бриґаду піхоти, яка має підля-
