гати командирові Північної ґрупи і має завдання зі сторони Шепетівки наступати для опанування Новограду-Волинського. Корпусові С. С. з доданою бриґадою кінноти ставиться завдання наступати в двох напрямках — вздовж залізниці Шепетівка–Проскурів, щоби здобути Проскурів, і в напрямі Шепетівка–Новий-Миропіль, щоби здобути останній.
Командування корпусу С. С. рішає перейти до наступу й у першу чергу вийти на лінію р. Хомори та обсадити переправи. Для цього ставить завдання частинам: Кінній бриґаді з пішим дивізіоном і двома батареями (одна легка й друга гавбічна), які входили до її сдладу, 18 квітня ранком виступити з Заслава й опанувати район Шаровчик–Топорчики, звідкіль розвідати лінію р. Хомори; 1-му полкові С. С. наступати вздовж залізниці на Проскурів та опанузати станцію й село Чотирбоки. 3-му полкові С. С. вночі атакувати ворога, що займає Трацвин та ст. Хролин і здобути цю останню. Нічна атака 3-го полку була призначена тому, що від Миргородців довідалися про лихий матеріяльний і моральний стан 2-ої совітської бриґади й отримали також відомості про її розположення й сили.
Атака 3-го пішого полку вдалась знаменито. 2-га совітська бриґада була майже знищена; до цього спричинився зовсім несподіваний наскок вночі, добре обдуманий і виконаний із обхватами фланґів план і, зрештою, перехід у час бою на бік Січових Стрільців Миргородського куріня 14-го совітського полку. Січові Стрільці взяли до сотні полонених, три гармати й кілька кулеметів. 2-га совітська бриґада панічно відійшла до Полонного. 3-й полк переслідував її й у цей день заняв Ничпали.
Кінна бриґада й 1-й піший полк обсадили вказані їм місця без бою. Ворог відійшов на р. Хомору й заняв Зубовці, Дилоновці, Бейлими-Вербівці та Гриців.
Тульська бриґада, підвезена потягами на ст. Майдан-Біла, вигрузилася й повела наступ на Новоград-Волинський.
На другий день, 19 квітня, на правому крилі Січових Стрільців кінна бриґада та 1-й піший полк, командування над якими обняв командир одного з курінів, бо командир полку п. Рогульський був ранений у боях під Шепетівкою, проявляють нерішучість і, не зважаючи на катеґоричний наказ штабу корпусу, в наступ не переходять, обмежуючися розвідками, 3-й піший полк, навпаки, не чекаючи наказу, зранку 19 квітня сам продовжує наступ, надвечір вибиває ворога з м. Полонного й обсаджує його.
Дня наступного ворог, розібравшись в обстановці й бачучи нерішучість частин на правому фланґові Січових Стрільців, почав продвигатися вперед й обсадив ряд сел: Шаровчики, Топорчики, Ленківці. Стрілецькі сторожі й розвідки відійшли на лінію своїх головних сил. На фронті 3-го полку ведеться розвідка. Тульська бриґада веде бої на лінії Киянка–Орени–Курман і не може зломити ворожого опору.
