Комісар Що сталось… Що счинилось?..
Господарь (трохи змішаний, переносить погляд зі Злодія на Комісара). О, нічого особливого, пане комісар…
Комісарь… Як то?
Господарь. Певніш сказати… нічого й не було…
Комісар. Нічого не було?.. Але дозвольте, вас спитати, чи дозволяється трівожити комісара коли нічого не сталось… (Оглядається круг себе). А сі відчинені шуфляди? роскидані речі? Перосунуті меблі? Крадіжка з поломом?
Господарь. Експертиза річей… Одно до одного так подібне, що я в першу хвилину і сам міг помилитись — ви розумієте?
Комісар. Рівно нічого не розумію…
Господарь. І я так само. (Показуючи на Злодія). Ні сей добродій, як я гадаю… (Знак згоди з боку Злодія). Пане комісар, взагалі люди з великими труднощами розуміються на тому, що з ними трафляється… В противному разі люде стали би богами.
Комісар. Чудно… Не пізнаю я вас… Все се дуже дивно. В такому разі, на що ж ви мене потурбували?
Господарь. За для прінціпа… Тільки за для прінціпа…
Комісар (нетерплячо). О, чорт.
