Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

перемови і байдуже. Може нагадалась йому його власна женячка. І у него так само не було анї гроша в кишени, коли він женив ся з Мадлєною і її млином, а про те був добрим мужем. Опроче Домінїк сам уцитькав усї поговірки, принявшись так цупко за роботу, що всї аж очи свої забули. Як раз в ту пору млиновому робітникови випала черга йти до війська. І Домінїк нї за що не позволив наняти другого. Двигав мішки, їздив возом, нишпорив коло колеса, коли зноровило ся і не хотїло крутитись, і все те так охочо, що люде приходили любувати ся на него. Дядько Мерлїє сам собі всьміхав ся. Він дуже гордив ся тим, що розгадав парубка. Нїщо молодому чоловікови не додає такої охоти, як любов.

Працюючи від рана до вечера, Франсуаза і Домінїк обожали одно одного. Вони майже нїчого й не говорили з собою, а тілько любовно поглядали на себе. Дядько Мерлїє поки що не згадував про вінчанє, а обоє поважали батькову мовчанку і чекали, коли йому зволить ся обявити свою волю. Аж одної прекрасної днини в половинї липня він казав накрити три столи на подвірю під великим вязом і спросив усїх своїх сусїдів із Рокрези