Сторінка:Зубенко Іван. Галина (1934).djvu/82

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Хвиляста лінія стрільців кинулася в контратаку.

Здеморалізовані несподіванкою і своїми втратами, рештки ворога не ставили більшого опору. Частина загинула від баґнетів, частина здалася в полон.

Ось і з лівого боку чути:

— Вперед! Слава! За Україну!

Вороже розташування обійшла наша кіннота. Дригнули ворожі лави. Цим скористало наше командування.

Ввівши в бій резерви, бриґадир Пантрук повів атаку на всьому фронті бригади.

Стиснена з двох боків, ударна ворожа ґрупа піддалася. Контр наступ ворожий не вдався. „Незломна” дивізія ще більше розширила свій пляцдарм, забираючи великі воєнні трофеї.

—     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —

В пробиті ворота кинулася наша кіннота руйнуючи вороже запілля.

Вся Українська Армія перейшла в вирішальний наступ.

Запалала вогнем повстань і вся Україна.

Ще з місяць точилися криваві бої, коли нарешті українське військо стало на кордонах незалежної Української Народньої Республіки.