Найбільше переслідували більшовики націоналістичний український рух. І хоч у складі комуністичної партії було багато й українців, одначе найбільших переслідувань зазнали якраз свідомі українці. Арешти, труси відбувалися щоденно.
Радянські часописи спочатку захоплювалися перемогою над „білоґвардійщиною” Але на весні всю увагу притягнула мовсковсько-українська війна. Газети, плякати, летючки — кричали про успіхи червоної армії. На мітінґах промовці захлистувалися від радости з приводу ліквідації „петлюровщіни”. А в той час по селах трохи гомоніло. Кружляли чутки про армію Української Народньої Республіки. Появилися емісарі національного уряду, встановляли звязки. Щось тихо й таємно робилося. Це була тиша перед бурею. Підготовлялося всенароднє повстання.
В таких обставинах перебула Галя кінець зими, весну.
Посади не мала. Помалу витратила всі заощаджені гроші. Від Романа не було жадної вісточки. Памятаючи його наказ: не кидати дому, а в тяжкій хвилині продавати речі — вона поволі почала відносити на ринок спочатку дещо з свого посагу й виправи, а потім і інше, що мало сяку-таку вартість.
Наближалася до якогось невідхильного, фатального кінця.
— Ось, Олю, — останнє, що можна ще продати… лишилося тільки найконечніше… — говорила Галина до Ольги Варецької, що в гарнім літнім убранні сиділа на отомані.
— Не маєте вістки від чоловіка?
