Супокій — святеє діло
В супокійніі часи.
Та сли в час війни та бою
Ти зовеш до супокою, —
Зрадник або трус єси.
Бо коли народи в згоді
Враз працюють, щоб природі
Вирвать тайну не одну,
В тьму житя влить світла до́сить, —
Горе тому хто підносить
Самовільную війну.
Та коли в робучу пору
В нашу хату і комору
Закрадаєсь лиходій,
Щоб здобуток наш розкрасти,
Ще й на нас кайдани вкласти, —
Чи й тоді святий спокій?…
15 іюля 1883.
|
VII. Товаришам. І вас зі своіх зборів проженуть |
