Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Сніг в гаю… але весною
Розівьється гай…
…Може долею ясною
Зацвіте й мій край.

В небі мла, а сонце гляне, —
Мла ростане в мить…
…Може й мій народ повстане,
Морем зашумить!

Сон.... але всю землю збуде
Жайворон-гінець…
…Може й ти, мій сонний люде,
Знайдеш сну кінець.