Смерть… але її задуше
Пісня, сміх і рух…
…Ой, скажи, народня душе,
Де живий твій дух?
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
На обличчі рабство, туга,
Безпросвітня мла…
Де-ж то гордість твого духа —
Вільного орла?
Що вона в тобі робила,
Як віки ти гнив,
Почорнілая могила
Між зелених нив?!
