Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/121

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Затремтіли струни у душі моїй…
Ніжна, ніжна пісня задзвеніла в ній…
Що-ж до їх торкнулось? Чи проміння дня,
Чи журба і радість, і любов моя?!

Задзвеніли струни ще ніжніш-ніжніш…
Мабуть ти до мене думкою летиш,
Мабуть ти це вьєшся у душі моїй
І крилом черкаєш срібні струни в ній.


1906 р.