Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/39

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, —
Гори! — життя єдина мить,
Для смерти-ж — вічність ціла.

Чому-ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золотї:
Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з писнями в гості,
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття:
Що візьме час, що люде,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.