Ця сторінка вичитана
Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Ридає вітер за вікном, —
О, хай розвіялися сни,
Хай ті-ж і сум, і жаль, і муки,
Але я й досі чую звуки
Моєі дивної весни.
Минув бенкет… але дзвенять
Ще голоси, столи накриті,
День гасне сміх і недопиті
Рядами келихи стоять…
1903 р.
