майбутньої роботи на посадах молодшого й середнього начскладу в муштрових військових частинах. Зазначеною метою й завданням і визначається обсяг курсу військової топографії в нормальних військових школах.
В наслідок студіювання військової топографії у слухачів мають витворитися певні навички застосовувати топографічне знання до військової справи. Ці навички мають стати за звичні жести, рефлекторні дії, що не потребують спеціяльного зосередження думок на даному питанні. Наприклад, вживання маштабу, орієнтування за компасом, орієнтування на місцевості за допомогою мапи, зазначення напрямків при здійманні, визначення око віддалення й т. ін. — все це має бути звичною дією.
Таке вміння може витворитися тільки в наслідок цілковитого розуміння сути даної дії та значної практики постійного застосування одних способів та рухів для кожного випадку.
Зважаючи на ці міркування, метода роботи викладача й має бути такою, щоб, вивчаючи розділ, слухачі цілком його зрозуміли, тоб-то йому слід дати потрібні теоретичні передумови, зовсім не поглиблюючи їх у цілу наукову теорію, а тільки даючи розумні, наукові обґрунтовання того або іншого твердження. З другого боку, з'ясувавши цю потрібну теорію, зразу ж переходити до практики використання даного твердження, даючи низку питань і завдань та беручи на це інші приклади з розроблюваних тоді саме інших військових дисциплін. Таке комплексування наукових дисциплін насамперед дає той плюс, що усвідомлене теоретичне твердження зразу ж застосовуватиметься на практиці, і таким чином цілком природним способам його засвоїть учень.
За таких умов увесь курс засвоюватиметься особистим та гуртковим пророблюванням самих курсантів на практичних заняттях. Навчитель тоді мусить бути тільки досвідченим керовником цих занять. Він дає вказівки практичних способів що до кожного розділу курсу, стежить, як курсанти виконують ці способи, виправляє помилки.
Одна з головних навичок, що мають витворитися у курсанта в наслідок засвоєння військової топографії, є навичка креслити. Топографія зовсім неможлива без рисунка. Тому увагу викладача ввесь час проходження курсу фіксується на цьому способі графічно висловлювати свої думки. За кожного мало-мало слушного випадку треба пропонувати курсантам висловлювати свою думку графічно. Схема, що її швидко виконано олівцем на папері, а іноді хоча б і хворостиною на піску, має стати за звичний жест військової людини.
Схема, нарис, інший пояснювальний рисунок мають супроводити, ілюструвати за кожної слушної нагоди відповідь курсанта з усіх
