сказано, жодної печі в цілому місті, од вельмож- них кухбнь і до швецьких, щоб отоцарівна і ца- редворки не знали, що па обід де вариться! Ца- редворки скакали і в долоні плескали:
— «Ми зн'ємо, хто буде їсти юшку, а хто яїшницю! Ми знаємо, у кого холодець буде, а в кого каша! Як це занятно!»
— «Дуже занятноЬ додала царедворка най- старша.
— «Але, глядіть мнпі! Ні пари— з уст! Бо я д/»чка царева!»
«А вже-я;, розуміємо добре! одказали всі.
А свинарі, той, чи-то нринць— але цего пі- хто ще не відав— і рук не складав: усе було що- дня, тай майстрам-:. От, і вимайстрював він ішов таке брякало, що було, як крутнеш їм, то й почне воно вигравати усяких вальців, галопів і долав, які з-іюкон-віку були складені.
— «Але це .чирегЬс» сказала царівна, поуз ідучи: —• ♦ вроду-віку я такої музики пе чула! Слухай, пі- ди-по до его й спитайся, щоб коштувала та п&бавка? Тільки цілуватись з ним більше не х<$чуЬ
