де сховатись, та повлазили в грубу. Ворганистий приніс соломи, зачав в грубі палити, — та й їх там подушив. Що тут з ними робити? Не знає. Але стояли в тім городі москалі. Ходив москаль попід хати приказ віддавати. Прийшов і до ворганистого хати: думав, що там москаль стоїт. Ворганистий начав єго просити, що в него єден ксьондз вдушивсь. — „Винеси єго, брат, і кинь в воду, я тобі дам цілкового“. Москаль згодився, взяв ксьондза, несе. Москалі на часах питаются: „Хто іде?“ А він відзиваєся: „Чорт ксьондза несьот!“. Кинув в воду. Приходит: „Давай, брат, цалкового!“. Ворганистий поставив другого в сінях і каже: „А ну подивися, чи ти відніс єго?“ Подивився: єст ксьондз! Москаль взяв знов поніс, кинув в воду. Приходит. Ворганистий поставив третого; москаль подивився: „знов єст!“ Взяв поніс і того в воду. Але тоті москалі, що були на часах, бачили, що все [він] носит ксьондза. Дали знати до старшого ксьондза. Той взяв собі книжечку, пішов по-над воду, і молится Богу. Той москаль вертаєся, що вже носив третого ксьондза задушеного, — здибає живого! Кинув в воду. Приходит до ворганистого: „Вже нема ксьондза!“. І [той] віддав єму цалкового, і москаль пішов собі до роти.
Був ту піп, і ходив він до жінки. І тая жінка не могла єго ся спекати: іно ся тілько смеркни, то піп [за]раз іде до неї. І приїхав до него другий піп в гості, а він каже: „Ходім! підемо до тої молодиці!“. А чоловік взяв, — тої жінки, — поїхав буцім до млина. А женка каже: „Я[к] прийде до мене піп, а ти із'їдиш єго, то я єму скажу лісти в грубу“. Но-тілько прийшли тії попи до неї, а чоловік їде зо млина! А попи кажут: „Де ж ме ся сховаємо?“. А тая жінка каже: „Ліс[ь]ти в грубу!“. Іно прийшов до хати і каже: „Треба греченки взяти та роспалити в грубі, бо чогось земно!“. І він взяв, запалив греченки, а тії попи подусилися в грубі. І радятся они обої [чоловік і жінка], де би їх подіти. І пішов він до москаля і каже: „Ой, у мени умер піп! Як би ви єго де поділи, то я би вам дав їдного рубля“. І москаль прийшов до него, і взяв на пличі попа, і поніс, і вкинув в кордон. І приходит москаль до того чоловіка, і питаєся чоловік: „А що? Заніс-їсь попа?“. А москаль каже: „Я єго кинув в воду“. Але дивится: ще єст їден! І каже: „Ну, а він назад прийшов!“ І бере другого, і ниси до води; і приніс до води, і того втопив. Али іде москаль додому, дивится: іде [ще їден] піп наперед него. А той того попа на шнурок і каже: „Я вже тебе топив три рази, а ти ще воживаєш! тепер вже не вожиєш!“. І заніс до води і того попа втопив. Іде до того чоловіка за рублем, і питаєся єго чоловік: „А що? втопив-ись єго?“ А він каже: „Та же втопив! али-м три рази єдного топев, і насилу втопив!“. І чоловік єму дав того рубля, — і москаль за єдного рубля втопив три попи: два мерлих, а єдного жевого.
