Бо то молодиця віддалася. І надибав єї піп, питаєся: „А ти, молодици, давно ся віддала?“ — „От, каже, нидавно!“ — „Ну то я до тебе прийду!“ — „То прийдіт, али дайти мині золотий, я дам чоловікови, бо поїде до млина“. Піп єї дав. Ось ту надибаєся дяк, і дякови вона тоє сами каже, що „Прийдіт до мене в вечер, іно дайти мині золотий, бо мій чоловік поїде до млина!“ І дяк єї дав. Ось ту і циган єї пириходит, і вона тоє-сами і циганови казала. Ну, вже всі три прийдут в вечер до неї. Вона прийшла додому, росказала тоє чоловікови, і чоловік збираєся до млина-буцім. Набрав в мішки полови, запраг воли і їде. Ось ту піп зобачив, що він їде, і прибіг до неї. І іно тілько хотів ся до неї брати, али чоловік наїзжає і каже: „А ти шильмо, курво! мене сь виправила, а хліба ни дала!“ А піп помаленько і виліз на гору. Ось ту чоловік знов поїхав — прибігає дяк. І тоже, іно там хтів робити, — а чоловік прибігає під вікно: „А шельмо, курво! ти мине виправила, а я без гроший[1] до млина поїхав!“ Дяк настрашився — і пішов на гору. Чоловік прийшов до хати, покрутився, і знов поїхав. Ось ту прибігає циган. Прийшов до хати, питаєся: „Де чоловік?“ Жінка каже: „Поїхав до млина!“ — „Ну, то добре!“ Ось ту ни за довгий час він приїздит, — і циган вискочив на гору. Чоловік прийшов до хати, і вона каже до чоловіка: „Вони спустят попа до мени, іно ти собі роспичи підісок, і як він до мене, то ти єму приложи до затку підвізок!“ Ось тоті бирут, з гори спускают [до молодиці] на самий перед попа. Али піп каже: „Як я закричу: «смик, козуню!», то ви мине витягайти!“ І спустили попа голого. І піп іно до неї, а той припік підвісок і приложив єму до затку; а піп крикнув: „Смик, козуню!“ і тії єго витягнули [не знают, що єму було]. Бирут спускают дяка, і дяк каже, що „як я крикну: «Смик, козуню!» то мине витягайти!“ І того дяка спустили голого. Дяк до неї, аж ся струсив, а той приложив підвісок. Дяк крикнув: „Смик, козуню!“ і тії єго витягнули. Ну, вже спускают цигана, али циган каже: „Як я буду казати: «смик»! то ви ни смик; як я скажу другий раз: «смик!» то ви ни смик; а як я скажу третий раз: «смик», то ви тогди мине витягайти!“ Спустили цигана, циган проліз до неї. Іно тілько положився, той припік підвісок, приложив до затку. Циган каже: „Смик!“ — тії ни тягнут. Він другий раз: „Смик!“ — тії ни тягнут. Той кричит третий раз: „Смик, кроть твую маму! бо ту не втіхи дают, іно вогнем пичут“. І тії єго витягнули. Тогди всі три повтікали голі, а шматя оставили в него. Той тоє шматя спродав і мав гроші.
Був то собі чоловік, мав жінку. І до тої жінки ходив піп, дяк і циган. Али разу їдного чоловік поїхав в поле, а до жінки прийшов
- ↑ В оригіналі „поз гроший“. М. Л.
