дяк і справився з нею, і він каже: „А де ж я стану, щоби часом чоловік ни надійшов?“ Жінка каже: „Ставай за бас!“ І той став. Приходит піп, і тоже так зробив своє, і сів на яйці, де гуска сиділа. Приходит циган, тоже также зробив. Ось ту приїздит чоловік. Циган каже [до молодиці]: „А де ж я ся подію?“ Жінка каже: „Скинь штани і стань в куті замість святого Спаса!“ А сама жінка втікла. Ось ту приходит чоловік до хати — і на самий перед до дяка. Каже: „Треба трохи на бас піграти!“ Як возьми дяка парити, — дяк вирвався і втік! І той каже: „Треба яйці пириглянути, чи з заротками?“ Приходит до попа, та за бороду! випарив поратком, і той втік. Ну, вже іно остався циган. Він [чоловік] каже: „Треба мині хоць Богу по молитися!“ І засвітив собі свічку і каже: „Ах, святий Спаси! де ж ти ту ся з'явив?“ А циган не каже ніц. Али приглядаєтся: „Та бо у того Спаса такий (корінь), як і в нас!“ Як припиче свічкою того коріня, — святий Спас як вирвався та далі втікати! І таким способом порозганяв хабалі.
Був ту ксьондз і мав жінку[1], но вона про теє коваля любила. Та й пішов орати піп з наймитом, которий був віщун. І орут они, але коло полудня каже наймит: „Добродзію, піду я додому, бо ґедзик напав!“ Прибіг додому [а у добродзійки — коваль]. Але добродзійка узріла і каже [ковальови]: „Де я тебе сховаю?“ А він каже: „Сховаюсь в грубу!“ А той [наймит прийшов] — каже: „Казали добродзій повигортати попіл з груби, бо взавтра буде дощ!“ Та й вигорнув попіл, і разом коваля. Коваль каже: „Я сховався від добродзійки!“ Той наймит пішов в поли. І в полудни полягали, і на другий день орут до полудня. І наймит каже: „Побіжу я додому, бо мене ґедзик напав!“ [А у добродзійки знов був коваль]. Приходит додому [наймит] і каже: „Добродзійко! казали мині вимісти гору!“ Та й взяв зачав замітати гору — і скинув звідтам коваля, разом з солом'яником, та й пішов в поле. На другий день коваль їде орати і каже: „Добродзійко, винисіт міні обідати, і де я буду орати — там буде рябий бик!“ Тая винисла, але нім вона вийшла на поле, наймит каже: „Добродзію, дайте штани перевязати бика, бо він слабий!“ Той дав штани, наймет переперезав. І добродзійка принесла обід до него, — так ся настрашила; а піп здивовався, що вона принесла обід. І задумала [вона] строї'ти наймита і попа. А вони на другий день прийшли с поля, і наймит каже: „Добродзєю, будете ся дивити, що я буду робити — і ви тоє робіт!“ Вони удали, ніби що сплят, а ко-
- ↑ „Ксьондз“, що має жінку, це уніятський піп, і справді в дальшому тексті він так і зветься „піп“ (М. Л.).
