родив, бо єго люди зневажают… Ну, то хіба вам зоставлю тото, що-м ще не стягнув“. Отто люди вживают відтогди то́ тілько, що лишилося для пса і кота.
Бо то ще — як ходив по світі Господь-бог, святий Петро і святий Павло. Али їдного часу ідут безь по́ли. Дивлятся: щось курит на полю. Прийшли вони до тої вин[ни]ці. Али святий Павло був цікавий і каже до Господа Бога: „Я піду ся подивлю“, А Господь каже: „То іди“. Прийшов він туда, дивится: чорт щось курит. Питаєся: „Що ти робиш?“ Чорт каже: „Такий трунок роблю, що як хто ся нап'єся, то зараз вмре, і моя душа буди“. Прийшов Павло до Господа-бога і каже єму, що «робит чорт такий дорогий трунок, що, як хто нап'єтся, то зараз вмре“. Господь каже: „Того не буде! А ну піде спробуй, чи добрий!“ Пішов Павло, спробував, і вже там як випив — і зайшов з чортом в раду (Знаєти, як ся скоро знайди рада при горілці!). Али Господь чикає — нима Павла. Бере і посилає за ним св. Петра. Прийшов Петро і каже: „Іди, Павли, бо Господь гніваєтся, що так довго бавишся.“ Іно тілько хотів Павло, іде в двері, а чорт сдер з него плащ і каже: „Заплати мині!“ Павло сказуєся, що «я ни маю звідки заплатити!» Чорт таки й ни віддає плаща. Али іде святий Павло до Бога і жалуєся, що «з мени чорт здер плаща за два килішки горілки». Господь іде до чорта і каже: „Віддай єму плаща!» — „Нє, не віддам! Нихай заплатит мині за горілку“. Господь каже: „Ну, знаєш ти що? — ти маєш тілько плати, що, як хто вмре з горілки, то твоя душа буди“. І чорт віддав святому Павлови плащ. І ото, що хто вп'єтся і вмре з горілки, то то вже чортова душа.
Кажут, що колись в чорта вмерла мати. Він пішов людий шукати, щоб за нею плакали. Іде він, надибає людий і росказує свою пригоду і каже їм плакати за своєю мамую. І ззібрав листків тютюну, натер табаки і каже: „Нюхайте, люди! то дуже добре зіля!» А сам пішов дальше. То ті нюхают, — а сльози з очий течут. Але надходит ангел. Питаєся: „Що ви, люди, ро́бити?“ То ті кажут: „За чортовою мамою плачем!» — „Ну, каже, незадовго ви будете пльовати на ню. Чикайти!». Взяв, поробив їм люльки і цибухи, дав курити. Котрий покурит, то плює. Але здибаєся ангел з чортом, питає єго: „Що чути?“ Той каже: „Мама міні вмерла, і заставив людий плакати!“ Той каже: „Ні, вони плюют на ню!» Бере вертаєся на-
