Сторінка:Казки та оповідання з Поділля. 1928.pdf/72

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

зад, — дивится: правда! От з тої пори люди навчилися нюхати й курити. Єдні плачут за чортовою мамою від табаки, а другі плюют на ню.

15. ЦІПА ЛЮДЯМ БОГ ДАВ [л. 572 зв.]

Бо то перши ни було ціпа. І зійшов Бог, а чоловік мучит руками хліб. І Бог з'язав єму два патики і каже: „Отак! Отак молоти!» І звідци ціп взявся.

16. НАЙСПРАВЕДЛИВІЩА 3А ВСІХ — СМЕРТЬ [л. 411 зв.]
(„Сказка, що наймит шукав справидливого чоловіка і найшов справидливу смерть“).

Бо то їден наймит довго служив у ґосподаря, али щось їму ся ни щастило. Покинув — і ґосподар єму заплатив. І той іде, і каже: „Буду доти іти, доки ни найду справидливого чоловіка, то тогди буду з ним [і] обідати“. І він здибав чоловіка, і той єго питаєся: „[Куда] ідеш?“ А він каже: „Іду справидливого чоловіка шукати. Маю кілька гроший, буду з ним обідати“. І той каже: „Зо мною обідай, — я щастя“. А він каже: „Нє, ти нисправидли[ви]й, бо ти богача вспомагаєш, а за бідного забуваєш“. І пішов далі. Здибав другого, і той каже: „Куда ідеш?“ — „Я іду, з справидливим чоловіком обідати хочу“. — „Ну, обідай зо мною, — я нищастя“. — „Я ни хочу, бо ти нисправидливий: богатих маєш, а бідних навіжаєш“. І пішов далі. Нади[ба]в третого, і той єго питає, куда він іде. — „Я [з] справедливим чоловіком обідати хочу“. — „Ну, обідай зо мною, я справидливий“. — „А ти хто?“ — „Я смерть“. — „Ну, то ти справидлива, бо ти нікого ни минаєш: биреш богача і бідного. То я з тобою буду обідати“. І той каже: „Ходи, я тобі покажу їдну річ“. Завів єго до монастира, де було б[ог]ато світла. І той ся здивував, що їдні догоруют, другі догоріли, треті запалюются, а некотрі запалятся — і зараз гаснут. І каже: „Що то значит, що світло ни в[и]разне?“ — „А то значит людске житя: котра свічка засвітилася і догоріла, і гасне, то то старий чоловік нажився і вмирає, а котрого засвітится і гасне, то той народився і зараз вмерає“. — „А котра ж моя свічка?» — хотів знати, чи скоро вмре. А смерть єму показала, що вже свічка догорує. Він начав просити: „Чи ни можна другої підставити?» — „А ні, ни можна. Ти сам сказав, що я справидлива!“. І свічка згасла, і він вмер.

17. МІСЯЦЬ [л. 594 зв.]

Ото кажут, що і Бог не криє тих, що б'ют єден другого, а не то, що люди не повинні їх вкривати. Дивітся на місяць: що́ там видно? То кажут, що ще не було місяця, як перший чоловік єден