Колись, кажут, не було лісу, а росла їдная трава. Та ото вже Господь як прокляв змія, то він як пійшов попід землю, то кудою він ійшов, тудою всюди і заросла земля лісом.
Колись, кажут, не такий був колос, як тепер. Стебла, кажут, не було: а так, як стебло, так був колос. Та ото люди як прогнівили Бога, то Господь увзяв та й ізшморгнув знизу, а лишив тілько як рукою ухватити. Їдні кажут, що то св. Петро ухватив рукою та й ублагав Бога, а другі кажут, що то уже собаки та коти випросили собі такий колос. Бог єго знає, як то воно було!
Колись були такі великі люди, що бувало по лісі ходили як по траві. А ото вже як наші люди наставали, їден велитень і надибав десь нашого плугатора з волами, плугом і погоничом. Та як надибав їх, так і забрав усіх на долоню та й приносит до тата: „А подивися, — каже, — тату, які я надибав мишинята!“ А тато глянув та й каже: — „Не мишенята то, сину, а то тії люди, щб після нас будут!“
Ото й настало тепер наше поколіня, а за велитнів і помину нема; тілько десь у церкві, в Києві чи у Львові, стоїт нога їдного велитня і така, кажут, прездорова, що аж до бані сягає. Оттакі-то були люди.
А то ще кажут, що після нас та такії будут, що в наших печах їх дванадцять буде молотити. Ото але будут люди!
На багатий вечір буває такая година, що вся вода переміняєтся в вино. І була, кажут, їдна така счаслива дівчина, що поспіла як-раз в такую годину до криниці, і як набрала води та принесла додому, то в єднім відрі була вода, а в другім вино. Така-то вже година була!
В сей вечір і худоба, кажут, говорит як христянин, тілько христянинови слухати не годиться. Але був, кажут, такий, що хтів таки чути, як то худоба говорит. Ото він і засів коло свої обори та й слухає. Аж їден віл здихнув тяжко, та тяжко! А другій єго й питає: „А чого ти, брате, так тяжко здихаєш?“ — „А як-же не здихати, — каже той, — коли ми увзавтра свого ґосподаря повезем до гробу?!“. Почув ґосподар та до хати: „Жінко! жінко! дай білу сорочку!“ Вбрався — і до раня Богови дух вітдав. Прийшлось ховати, і як-раз ті самі воли повезли єго до гробу.
