Цю сторінку схвалено
II.
ПРИМІТИ ТА ЗАБОБОНИ.
21. Хто хоче знати, яка зима буде, то взяти на святого Мартина зарізати гуску, і як буди грудина сина, то завальна зима буде [л. 403 зв.].
22. Єдна кобіта… — ба і не їдні то випадає часом нічою, простоволосі, без хустки, іти на двір… — от тілько що вона вийшла до сіний, а з гори єї якась біда за волося піймало і так тягнуло, що мало волося не пообривало. І через тоє кобіта всяка зав'язує голову і ходит вже зав'язана. Дівці то ніц не шкодит, а молодиці — то боятся того, і кажут, що гріх розвязані ходити. А на смерть то непримінно треба зав'язатися сирпанком [л. 607 зв.].
23. Після родів всяка кобіта повинна, як іде на двір, брати з собою ніж, щоби зле до неї не приступало [л. 607 зв.].
